«весь» / «вёсь» / «вёска»

весь — село [“Словник українській мови”].

весь (давньоруське слово; від прасл. *vьsь; біл. вёска, пол. wieś) —  сільське поселення.

Праслов’янське слово *vьsь походить від пра-індоєвропейського кориння *u̯ik, *u̯eik, *u̯oiko.

Воно спориднено зі словами: латинським ‘vicus‘, готським ‘weihs‘, давньо-в.-німецьким. ‘wich‘, санскритськтм विवेश (вівеса).

Cлов’янські мови використують для позначення сільських населених пунктів слова, похідні від “vьsь”:
білоруське “вёска”,
польске ‘wieś’,
словенське ‘vas’,
лужицьке ‘wjes’,
чеське ‘vesnice’,
старо-слов’янське “вьсь”, слов’янське “весь”.

‘

Вёска (старо-словянське “въсь”) — населены пункт з некалькімі дзясяткамі альбо сотнямі хат індывідуальнага збудавання, пераважным заняткам жыхароў якога з’яўляецца сельская гаспадарка і промыслы. Асноўнае адрозненне вёскі ад сяла ў кананічнай тапаніміцы — адсутнасць царквы ў вёсцы, што, аднак, не з’яўляецца агульным правілам. [Слоўнік беларускай мовы]

‘

“вёска”, “весь” — деревня, селение, село.

///

Shortlink for this post:
https://uk-ua.vedavrat.org/?p=12498