Момент сходу Сонця (Сурья-Удая) в Ведичній астрології Джйотіш.
Визначення моменту сходу Сонця (Сурйа-Удайа) в Джйотішу
Точний момент сходу Сонця (Сурья-Удайя [सूर्योदय / सूर्य उदय]) є критично важливим в Джйотішу, особливо для розрахунку Лагни та для вибору Мухурти.
Вибір залежить від традиції (школи) та мети (призначення) розрахунку.
‘
1). Визначення моменту сходу Сонця
Найбільш традиційним і загальноприйнятим моментом сходу Сонця для розрахунку Лагни (асцендента) та для визначення Сурйа-Удайа (сходження Сонця) початку астрологічного сонячного дня є – перетин горизонту серединою диска (“true Sunrise”).
Це – момент, коли центр диска Сонця перетинає математичний горизонт. Цей метод забезпечує максимальну математичну точність і послідовність у розрахунках.
| Тип | Визначення | Призначення в Джйотішу |
| а) Перший промінь | Коли найвища точка диска Сонця торкається горизонту. | Використовується для Мухурти (не для Лагни). |
| б) Середина диска | Коли центр диска Сонця перетинає горизонт. | Канон/еталон для розрахунків Лагни та Сурья-Удайя (сходу/підйому Сонця). |
| в) Диск цілком | Коли весь диск Сонця піднявся над горизонтом. | Використовується рідко, переважно для візуальних або релігійних цілей. |
‘
2). Врахування рефракції
Для більшості астрономічних розрахунків у Джйотіші використовуються наступні два підходи:
а) З рефракцією (Refracted Sunrise) – це найпоширеніший і практично правильний метод.
Рефракція — це викривлення світла Сонця атмосферою Землі, через яке Сонце видно трохи вище, ніж воно є насправді. Тому, коли ми бачимо Сонце на горизонті, воно насправді знаходиться трохи нижче нього.
Точки сходу та заходу Сонця, які спостерігаються (тобто – з рефракцією), традиційно використовуються для розрахунків Мухурта (визначення сприятливого часу) та Панчанга.
б) Без рефракції (“True”/Geometric Sunrise) використовується рідше, переважно в суто астрономічних розрахунках (щоб уникнути атмосферних змін), але не в практичному Джйотішу.
‘
3). Врахування рельєфу горизонту
а) Математичний горизонт – це найправильніший і стандартний метод.
Джйотіш оперує універсальними, математичними координатами.
“Горизонт” — це завжди рівень моря (0 метрів і 0° висоти), що дозволяє робити розрахунки однаковими для всіх місць на одній широті.
б) Врахування рельєфу не підходить для розрахунків Лагни.
Якщо враховувати гори, будівлі чи інші особливості ландшафту/рельєфу, то момент сходу/сходження стане «унікальним» і дуже різноманітним для кожного конкретного будинку або вулиці міста. Що зробило б астрологічні розрахунки та карти непорівнянними та неточними.
Врахування рельєфу використовується тільки для візуальних спостережень, а не для математичного розрахунку карт («гороскопу»), — й карти народження, й інших карт Джйотішу.
‘
Підсумок і поради щодо практики в Джйотішу
Для розрахунку Лагни та моменту Сурйа-Удайа (схід Сонця) як початку астрологічного дня більшість професійних астрологів і програм використовують ⁽¹⁾ момент перетину горизонту серединою диска Сонця, ⁽²⁾ з урахуванням рефракції, та ⁽³⁾ для математичного горизонту (без урахування рельєфу).
Цей підхід надає астрономічною точність і відповідає традиційному Джйотішу та спостереженням.
‘
/// АнтінКузнецов,
https://uk-ua.vedavrat.org/?p=13900
‘
‘
Shortlink for this post:
https://uk-ua.vedavrat.org/?p=13900