Етимологія та значення слів — (1) “весна” | “весн” | vasant — (2) “сівба” (посів «сів») сіяти | сісти | se.

1. Вгору — ‘Ве‘, ‘Вес‘, ‘Весн‘, ‘Васу‘, ‘Васа‘…

Сенс слова “весна” – це той час, коли все сходить, підіймається.

Слово “весна” в слов’янських мовах аналогічно санскритським (і праіндоєвропейським) словам Vasanta {Васант} /  Vasara / Wosr / Wesn — «весна», «росток», «проростати».

Поняття “веселка”  — вона сходить.

Слово “веселий” (“веселість“) — стан, де є внутрішній підйом.

Слов’янське коріння “весел” (‘весе‘) — від санскритських і праіндоєвропейських слів ‘Vasu‘ (‘Wesu’) та ‘Su‘ (що є аноніми до ‘Du‘ [це є пара SuKha | DuKha]).

‘

2. Вниз — ‘Се‘, ‘Сі‘, ‘Сев‘, ‘Сів‘…

Слово навпаки “сів” (сівба, посів, сіяти) – це процес, що йде вниз.

Зокрема: “сіяти“, “сісти“, “сито“…

Ці слова похідні від праіндоєвропейського коріння ‘se‘ (‘seh‘) — «встромляти вниз», «опускати вниз», «посівати»…

‘

///

Shortlink for this post:
https://uk-ua.vedavrat.org/?p=12505