10. Сузір’я Козоріг (Козеріг) / Capricornus

Історія та міфи сузір’я Козоріг (Козерожка) / Capricorn

10.1) Історія сузір’я Козоріг

Дві тисяч років тому, коли в Стародавній Греції складалися назви сузір’їв, у Козорозі перебувала точка зимового сонцестояння; із цим пов’язана назва південного тропіка — «тропік Козорога». [Тропік /зворотник (τροπικός κύκλος — «поворотний круг») – це дві паралелі, 23°27′ на північ і південь від екватора.]

Давній філософ Макробій вважав, що Сонце, пройшовши найнижчу точку, починає дертися вгору, немов «гірський козел», що прямує до вершини.

Сузір’я включено до каталогу зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест».

На зоряній карті 1699 року це сузір’я позначене як «Козел» / «Козорожек». За сузір’ям було закріплено назву міфічної тварини. Відповідно «Елладі» астрономи стверджували, що це – коза Амальтея, яка вигодувала Зевса. Ця міфологізації призвела до зображення сузір’я у вигляді істоти з козлячим писком й риб’ячим хвостом.

10.2) Міфологія сузір’я Козоріг

Давні люди називали це сузір’я «риба-коза». Зображали як фігуру козла з витими рогами й хвостом риби на багатьох зоряних картах.

Інколи ототожнюється з богом лісів, полів і пастухів козлоногим Паном, сином Гермеса. Він злякався стоголового велетня Тифона й нажаханий кинувся у воду. Відтоді став водним Богом і провісником бур, у нього виріс риб’ячий хвіст. Вважалося, що він посилає на землю рясні дощі.

За іншою легендою Козоріг походить від Епіана, що виріс разом із Зевсом на острові Крит неподалік від гори Іда й виховувався разом із ним. Коли Зевс почав боротьбу проти свого батька Кроноса, щоб захопити владу над Небом і Землею, Козоріг допомагав йому. Щоб віддячити, Зевс перетворив його на сузір’я й залишив на небі.

За іншою легендою — це коза Амальтея, що вигодувала своїм молоком та «рогом достатку» Зевса.

Знак Козорога символізує, що в результаті еволюції Риба перетворюється наполовину на тварину, зберігаючи частину тіла риб’ячою.

Над Козорогом зображено бога Гора, у правій руці у нього “анкх” (єгипетський хрест ☥ — символ життя в Стародавньому Єгипті), у лівій — посох “уас” (w3s — «сила/влада»). Гор для стародавніх єгиптян – це Бог-Добродійник, що перебував у вічній боротьбі з богом Сетом — уособленням зла.

За найпоширенішою давньогрецькою легендою сузір’я символізує козлоногого бога Пана.

Індійці називають це сузір’я “Макара” — Чудо-Дракон, наполовину козел, наполовину крокодил.

Деякі народи зображали його напівкрокодилом — напівптахом.

Схожі уявлення існували й в Південній Америці. Коли Сонце вступало до сузір’я Козорога, індіанці святкували Новий рік, вдягаючи для церемоніальних танців маски, що зображали козлині голови.

Аборигени-австралійці називали його сузір’ям Кенгуру, за яким женуться небесні мисливці, щоб убити й засмажити його на багатті.

В давнину називалося “Козеня” (араб. аль-Джаді‎).

У багатьох давніх народів козу шанували як священну тварину й приносили дар богам — жертовного козла. Саме з такими звичаями й з цим сузір’ям пов’язане уявлення про «козла відпущення» — Азазель. Азазель («козловідпущення») — ім’я одного з козлоподібних богів, демонів пустелі. У день козловідпущення обирали двох козлів: один — Богу, інший — Азазелю. Спочатку приносили жертву богу, а на іншого козла перекладали всі гріхи народу. Після цього його відпускали в пустелю. Пустеля була символом підземного царства й природним місцем для гріхів.

///

Shortlink for this post:
https://uk-ua.vedavrat.org/?p=12661