Характерницькі практики

Характерницькі практики січових козаків овіяні легендами, які розповідають про надлюдські езотеричні здібності козаків.

Надсприйняття характерників надавало здатність набувати розширену свідомість, пряме витончене сприйняття навколишнього світу.

Людина з поширеною свідомістю володіє знаннями про сутність речей/явищ, здатна до прояснень свідомості. Прояснення (осяяння) робить доступною сутність речі чи справи.  Наприклад, натхнені особистості здатні до так званих перевтілень.

Прикладом такого переходу людини у стан, коли перед нею відкривається незбагненне, можуть бути магічні дії (ритуали) знань свідомості, що існують.

Зміни та трансформації, яких людина набуває у ході характерницьких ритуалів, мають 5 етапів.
Перший – це висловлення наміру до дії (вдала дія, двобій, тощо).
Другий – обрання часу, місця та форми (це може бути специфічні інструменти, вбрання, таке інше).
Третє – це «ритуальні рухи».
Четверте – зміна свідомості.
П’яте – людина входить у відповідне налаштування та стан, відчуває мету, може діяти бездоганно.

Поширення діапазону людського сприйняття до рівня непроявленого — духовного — надає можливість спостерігати та досліджувати весь Світ у цілому, а не лише фізичну — матеріальну — реальність. Людина змінює взаємодію зі світом, переносячи акценти на первинний — непроявлений — план свідомості, й переходить до якісно іншої, розширеної взаємодії зі Світом.

Той, хто йде у життя у «зміненому стану свідомості» («ЗСС»), робить перший крок: має чітко знати – ким є людина, на чому вона «стоїть».

~~~

Найвиразнішими езотеричними знаннями володіли характерники Запорозької Січі. Характерник відрізнявся діями та манерою висловлюватися. Зовнішні зміни були проявами сутності. Характерником ставав той, хто опановував силу та мистецтво керування життям. Пізнати «долю» й взяти у власні руки кермо – це є мета характерника. Для цього він розвивав свідомість та особистість, а не лише фізичні та психічні здібності. Розум, вдача, поведінка, характер, мовлення й решта — все це було овіяне духом Істини, станом “Проникнення”.

У стані “вихору” розкутість і відособленість людини доводилася до безсторонності. Тоді час «ущільнювався», рухи та дії характерника ставали малопомітними, незбагненними для навколишніх, але максимально ефективними. Характерник входив у стан “вихору” та раптом зникав, натомість проносився «пекельний» вихор.

Характерники пили чисту джерельну воду, проходили через очищення, розвинення та перебудову тіла. В них відбувалося “внутрішнє плавлення” — золота світла енергія заповнювала єство. Відкривався простір, куди можна увійти в стані тонкого єства (буття та існування). У такому стані з’являється можливість пересуватися у Просторі та бачити все. Людські можливості розширюються. Якщо юнаків виховувати в суворих умовах, то виростають сильні, щирі, дужі та вольові чоловіки.

~~~

“Ніколи не вчи того учня, хто ще не готовий” — не можна вчити того, хто не має внутрішньої зрілості для опановування Знанням. Чоловік у собі несе Знання як потенціал,  а Вчитель його розкриває.

“Вмій робити те, чого бажаєш’ — не відступай від себе, не захоплюйся принадами світу, прислухайся до свого внутрішнього Духу.

“Ніколи не будь таким, що може втратити гідність / поважність” —  це є правило взаємодії людини Знання та навколишнього середовища про міру вчинків у житті.

Фундамент пробудження свідомості починається з дитинства. Промені ранішнього сонця потрапляють на обличчя дитини — це є перша ініціація.

Потім навчання продовжується тривало і суворо. Вправи мають бути повчальними та нелегкими.

‘

• Бачення “розміру” — вибір знаряддя. Молодого посилали по жердину, з якою він стрибав через високий тин. Не “свого розміру” жердина не давала змоги стрибнути. Крім того, важливо було взятися за неї у тому місці, де треба. Зависоко – зламається, занизько – стрибок не вийде.
• Кидання каміння на відстань — довжина, форма і вага відповідали конкретному юнаку.
• У житті привчали бачити ключові знаки (знамення), які показують ситуацію чи напрямок події.
• Вміння “бачити розмір” працює у зміненому стані свідомості.
• “Швидше за тінь” — торкнутися стіни швидше, ніж це зробить тінь. У зміненому стані свідомості чоловік стає швидшим за власну тінь. Майстерне виконання цієї вправи робить рухи надшвидкими та непомітними.
• “Істинне бачення” й безсторонність — ходіння по неосвітленому колу і дивитися у пітьму та мерехтливі тіні примушувало людину навчатися відчувати простір і контролювати ситуацію, коли органи чуття не могли допомогти. Загартовувалася воля, розвивалася безсторонність.
• “Узгодження із внутрішньою Силою” — рухатися швидко та точно, що гарантувало безпеку.
• “Входження в силу через ритм” — у темряві швидко пройти стежкою, зловивши той ритм руху, який дозволяв не спотикатися, не падати. Це ставало запорукою витривалості.
• “Розкриття сил” — чутливість до навколишньої природної енергії (дуб в лісі) та пробудження внутрішньої сили.
• “Просторовий вимір” — не видно низу, палицю міцно тримати обома руками перед собою та бігом спуститися з кручі. У момент відриву від землі виникало зупинення світу та пізнання того, що за межею видимого.
• “Внутрішня тиша” — навпроти колеса, що крутилося, слідкування за позначками, які одна проти одної, дає перехід у змінений стан свідомості.
• “Золоте знання” — лікарські рослини, зілля та ліки дають вплив на людину.
• “Розуміння тваринного світу” — слухання «дихання» (рух Прани ) тварини й розуміння, побачити все те, що бачив птах із неба.

~~~

Вчитель веде шляхом Знання постійно й кожного дня, дає спеціальні тренування, розповідає про життя, про існування справжнього Духу.

Коли відбувається ритуал посвячення, то юнак вступає не у зовнішній, а у Внутрішній Простір — Вища Реальність як Внутрішній Світ. Йому відкривається шлях до входження у різні «енергетичні плани» — в різні Реальності Світу. Це є шлях характерника.

‘

‘

Shortlink for this post:
https://uk-ua.vedavrat.org/?p=12434