Свята (holidays) та культура як сукупність цінностей людства/нації/спільноти/громади (стаття+відео).

1. «Свято» – це святий (сакральний) день чи пустий (бездіяльний) день?

Свято (українською) — Свята (білоруською) — HolyDay (англійською)

Свято – це первинний прояв культури людства.

Цивілізаційний культурний сенс свята – в тому, що через свята формується певна система цінностей, яка об’єднує суспільство.

Свята – це важлива складова культури кожної цивілізації; особливості свят висловлюють відмінності між товариствами і цивілізаціями.

~~~

Слово “свято” утворилося як похідне від слова “святий” — сакральний.
Свято – це час (день) в календарі на честь (шану) чогось / когось, що має сакральне значення і пов’язаний з культурною традицією.
Свято – це з’єднання сакрального («священного/святого») та мирського («світського») аспектів життя людини.

Календарі засновані на циклах природи і повинні узгодити ритми життя людини і ритми світобудови, а свята в них повинні з’єднувати суспільне життя людини з його духовним життям.
Свята повинні нагадувати людям про Головне в його житті – Світле і Святе (“Свято”).
Свята повинні допомагати вносити в життя людей впорядкованість (Порядок) та сенс (Суть), зменшувати в житті людей хаос і пітьму.
Свята пов’язані з розумінням досконалого Буття – зі прагнення до Вищого життя, до світлого (святого) і ієрархічного (гармонійного) Існування людини.
Тому культура свят має тимчасову зміну звичайного — буденного — способу життя на особливий.
Свята – це важлива частина сімейних і національних традицій; таким чином, свята формують і зміцнюють цінності сім’ї і суспільства, зберігаючи і передаючи їх через покоління.

Участь у святах з дитинства долучає людей до сімейних та суспільних цінностей, тобто ідеологій.
Оскільки свята входять в механізм «соціалізації» — інтеграції в соціум, то вони застосовуються державними органами влади (урядом) і іншими системами (церковними організаціями) для своїх цілей.

Holiday:

The word ‘holiday’ comes from Old English word ‘hāligdæg‘ («свято»):
‘hālig‘ – “holy” («святий») + ‘dæg‘ – “day” («день»).

The word originally referred to special religious days.

Modernly, it means any special «day of rest» (away from work/school), as opposed to «normal days».

Свято

Свято – день (або дні), коли урочисто відзначають видатні події (відомі дати); день з нагоді урочистостей; визначений звичаєм день на честь (шану / «повагу») до якоїсь важливої події або святий людини.

Свята – це звичай, що ґрунтується на традиційних обрядах і ритуалах, у яких відображаються ключові та життєво важливі події громади чи суспільства.
Головну роль у святі має дещо Вище, що пов’язане з конкретною подією. Наприклад: Коляда у слов’ян відзначав середину зими, а Купала відзначав середину літа.

Свята пов’язані з Календарем — Колодарем — і циклами, тобто з циклічністю життя, циклів як природи, так і людей.
Звідси у святах завжди присутні теми Буття та Життя (теми Вічного Існування та земного життя), теми народження та смерті.
У цьому ж причина загальних та особистих циклічних (річних) свят – народини (дні народження), дні заснування, річниці (ювілеї), тощо.
У силу своїх обрядових та ритуальних якостях свята мають колективні (масові) прояви – це державні, суспільні, громадські, національні, сімейні свята.

Свята займають величезне місце в житті за давнини. З становленням нових релігії та ідеологій були створені нові свята, пов’язані зі «священними подіями» нової релігії чи нової ідеології.
Ідеологічній аспект свят теж важливий. Влада та її структури масової використовують державні та соціальні свята для формування політичних, релігійних та інших поглядів і думок у суспільстві на свою користь.
Заради емоційного захоплення людей державними та соціальними святого влада надає їм масовий характер, яскраве освітлення у ЗМІ, театралізацію, «народі гуляння» (‘folk festivals’), бенкетування, тощо.

Хаттській (венедській) вказівній займенник “-то” присутній в сучасних українських словах: свято, літо, жито, копито, болото, долото, намисто, монисто, золото, корито, мито, сито, варто, тісто, місто, плато, решето, часто, багато, себто, тобто, чисто (польське – czysto).

~~~

2. Культура – це система буття і багатоманітого життя

‘cultus‘ (прикметник).
Корінь: cul-; суфікс: -t; закінчення: -us.
Значення:
• оброблений, досконалий, «культурний»;
• освічений, вихований, витончений, облагороджений;
• ошатний, святковий, гарно прибраний, святково прикрашений, гарний.

Культура

Етимологія слова “культура“ (‘cultura‘):
Походить від ‘colere‘ — «обробляти, культивувати; жити»;
далі з праіндоевр. коріння *kwel– — «кружляти».

From Middle French ‘culture‘ (“cultivation, culture”);
from Latin ‘cultūra’ (“cultivation, culture”);
from ‘cultus’, perfect passive participle of ‘colō‘ (“till”, “cultivate”, “worship”),
{related to ‘colōnus’ – «житель» (!), ‘colōnia’ – «поселення»};
from Proto-Indo-European * kʷel- (*kwel-) “to move”, “to turn (around)”, “to turn (end-over-end)”.

colo (Latin) — етимологія:
From earlier *quelō,
from Proto-Indo-European *kʷel–  (“to move”, “to turn around”, “to revolve around”, and therefore “to sojourn/dwell”).
The same root also gave ‘in-quil-īnus’ (“inhabitant”).
Cognates include Ancient Greek πέλω (pélō), πόλος (pólos), τέλλω (téllō), τέλος (télos), τῆλε (têle), πάλαι (pálai), κύκλος (kúklos), Sanskrit चरति (cárati), English ‘wheel’.

colō [Latin verb] – значення:
• I till / cultivate the land;
• I inhabit;
• I protect / nurture;
• I worship / honor.

Застосування:
‘Colō’ is derived from the PIE (Proto-Indo-European) root ‘*kʷel-‘, and probably had an original sense of turning (plowing for cultivation) the soil, and by extension of inhabiting a place;
by further extension, it adopted the senses of improving said habitation by tilling / cultivating the land and through the specific nurture of crops.
The figurative senses of nurturing and improving are attributable to ‘colō’.
Then ‘colō’, ‘cultus’ and ‘cultiō’ properly render the senses of tilling / cultivation / tending / nurture / improvement strictly in the agricultural sense.

~~~

Культура (лат. culture – «обробляю», «обробка») – це сукупність цінностей людства; набір цінностей у соціумі для его збереження та розвитку.

Культура є багатоманітною системою буття людини.
Поняття культура об’єднує знання (науку та технологію), освіту, мистецтво (літературу та інші), принципи і правила поведінки, уклад життя та світогляд.
Культуру вивчають гуманітарні науки (культурологія, етнографія, антропологія, соціологія, психологія, історія).

~~~

    Таким чином, свята повинні нагадувати людям про Головне в житті — про світле й святе (“свято”).

Тоді що Світле й Святе нагадують нам таки розповсюджені свята:
Хеловін (Хелоуін).
День Св. Валентина — «день закоханих».
Міжнародний день митника.
Всесвітній день хворого.
Міжнародний жіночий день”.
Всесвітній день дій проти гребель, на захист річок і води.
Всесвітній день споживача (1962 – Дж. Кеннеді проголосив «права споживачів»).
День сміху.
Всесвітній день здоров’я.
Міжнародний день Землі («день, щоб заглянути в екологічні проблеми»).
Всесвітній день охорони праці.
День праці — «день комуністичної праці».
День захисту дітей.
День працівника фондового ринку.
«День знань» — початок навчального року в пострадянських країнах.
День студента.
День працівників прокуратури.
День працівників архівів.
?

~~~

Перелік основних сучасних державних свят:

1 січня — Новорічне свято
24 січня — День розвідки
25 січня — Тетянин день
26 січня — Міжнародний день митника
26 січня — День працівників контрольно-ревізійної служби
29 січня — День мобілізації зусиль проти загрози ядерної війни
30 січня — Всесвітній день допомоги хворим на проказу

2 лютого — День водно-болотних угідь
11 лютого — Всесвітній день хворого
14 лютого — День Св. Валентина
19 лютого — Міжнародний день захисту морських ссавців
22 лютого — Міжнародний день підтримки жертв злочинів

1 березня — Міжнародний день кішок
8 березня — Міжнародний «жіночий день»
друга субота — День землевпорядника
14 березня — Всесвітній день дій проти гребель, на захист річок і води
15 березня —  Всесвітній день споживача.
третя неділя — День працівника житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення
23 березня — Всесвітній метеорологічний день
27 березня — Міжнародний день театру

1 квітня — День сміху
7 квітня — Всесвітній день здоров’я
12 квітня — Всесвітній день авіації та космонавтики
17 квітня — День пожежної охорони
18 квітня — День пам’яток історії
22 квітня — Міжнародний день Землі (зазирнути в екологічні проблеми)
23 квітня — Всесвітній день авторського права
26 квітня — Міжнародний день інтелектуальної власності
28 квітня — Всесвітній день охорони праці

1 травня — День праці
7 травня — День Радіо
28 травня —  День прикордонника

1 червня — День захисту дітей
6 червня — День журналіста
друга неділя — День працівників легкої промисловості
12 червня — День працівника фондового ринку
третя неділя — День медичного працівника

4 липня — День судового експерта
7 липня — День працівника природних заповідників
друга неділя — День рибалки
16 липня — День бухгалтера
третя неділя — День працівників металургійної промисловості
остання неділя— День працівників торгівлі

2-а неділя — День будівельника
15 серпня — День археолога
19 серпня  — День пасічника
остання субота — День авіації

1 вересня — «День знань», тобто початок навчального року на пострадянському просторі.
2 вересня — День нотаріату (нотаріуса)
перша неділя — День підприємця
друга субота — День фізичної культури і спорту
третя субота — День винахідника і раціоналізатора
третя субота — День фармацевтичного працівника
третя неділя — День працівника лісу
27 вересня — День туризму
четверта неділя — День машинобудівника

перша неділя — День кадрового працівника
8 жовтня    — День юриста
10 жовтня  — День працівників стандартизації та метрології
друга неділя — День художника
третя субота — День працівників целюлозно-паперової промисловості
третя неділя  — День працівників харчової промисловості
остання неділя — День автомобіліста й дорожника

4 листопада — День залізничника
16 листопада — День працівників радіо, телебачення та зв’язку
17 листопада — День студента
третя неділя — День працівників сільського господарства
третя неділя — День скловиробника
19 листопада — День працівників гідрометеорологічної служби

1 грудня — День працівників прокуратури
5 грудня  — День працівників статистики
15 грудня — День працівників суду
19 грудня — День адвокатури
22 грудня — День енергетика
24 грудня — День працівників архівних установ

‘

‘

‘

Shortlink for this post:
https://uk-ua.vedavrat.org/?p=12205