Водохрес / Водохреще / Водоосвячення / Водоосвітлення — давнє свято вшанування Води.

Від adm-ua
*** Зимовий Водохрес Водохреще Водоосвячення Водоосвітлення — давнє свято вшанування Води — 3-6 січня ***

*** Водохрес Водохреще Водоосвячення Водоосвітлення — давнє свято вшанування Води ***

Водохрес (Водохреща / Богоявлення / Водосвяття)
Різдво Богині Дани

На 12-й день від Різдва святкують Богоявлення — Водохрес (Водохреща). Сонце ввечері заходить у світові Води й освячує їх, тому називається це явище Водосвяття, Водохреща. Це свято символізує поєднання «чоловічої» Вогняної сутності та «жіночої» Водяної сутності. Це з’єднання називається “Ордан”.

Своїм корінням Водохреща сягає найдавніших часів; Водохреще – це свято вшановування Води, яка є Праматір Всесвіту.

Наші предки знали, що вода є носієм, що вбирає та переносить. Вода зберігає, накопичує. Віддавна в народі знають, що вода на свято Водохреща дає рятування від багатьох недуг.

Рідновіри називають свято «ЯрДана» як поєднання сонячного Дажбога («Яр») з водною Даною («Дана»). В цей день, Дажбог, наближаючись до Землі, наснажує воду Сонячною силою, і вода під кригою починає зрушуватись на весни. Саме тому в цей день прорубують ополонки для обмивання тіла.

В цей день іскра Небесного Вогню (Креса) падає із кузні Сварога у води Землі, наділяючи їх чудодійними властивостями, благословляє земні води, щоб вода у цей день зцілювала людей від недуг.

Водокрес є завершенням Велесових Святок, що тривають з 24 грудня (Корочун) до 6 січня (Водохреща). Водохрес пов’язаний із пробудженням Дани (Туриці Зимові — втілення Велеса і Перуна). Водохрес закінчує тріаду величних урочистостей Різдва-Коляди. Після Водохреща розпочинається весільний сезон, який триває після 3 січня приблизно місяць.

*** Дана Богиня Води — Водохрес Водохреща Водосвяття ***

Водосвяття — Різдво Богині Дани

Водохреща (Водокрес) триває понад тисячолітню історію наших предків.

В ці дні 3-6 січня Земля перебуває найближче до Сонця, тому вода набуває особливих властивостей. Це завершення 12 ночей світотворення після Різдва (народження) Світла Дажбожого — 22 грудня в Зимове сонцестояння. На 12-у ніч з’ява Води – це Різдво Дани. Древні духовні провідники — волхви — вели людей до водойм з ополонками й влаштовували Богославлення, освячуючи її вогнем.

Освячення Води Вогнем показує начало Всесвіту з Води — Водосвяття.

«Про що на Водосвяття помолишся, те й збудеться» — на Водокрес Богиня Дана дає добро. На Водосвяття води рік перетворюються на цілющі.

В цей день Ирій відкривається людям, і Сонце Правди осяює. В цей день від темряви ми визволяємось; Світло просвічує все сотворене. Дажбог силою Святого Духа освячує Воду-Дану, й дав благодать і джерело нетління, освячення, зцілення.

6 січня відзначають свято Водосвяття як пошанування Дани — Богині Води, яка є першоосновою життя. На 12-й день після Різдва Дажбжого народжене Сонце освячується водами Дани. Дух як Світло-Сонце єднається із Водою як Природою.

Вода стає джерелом оновлення і здоров’я. Дана-Вода природних джерел/річок отримує Благодать – потоки енергії нового Сонця. Вода в цей день структурується, здійснюється освячення води вогнем.

Водокрес поєднує священні Вогонь та Воду — свято Яр-Дана (Ор-Дана), тому що Вода стає Яра – сонячна, вогняна, живильна. Купання в ополонках та пиття воды з джерел очищає й лікує.

*** Різдво Богині води Дани — Водохрес Водохреща Богоявлення Водосвяття ***

Наші предки проводили обряд Водоосвячення в січні

Це стародавнє свято наших предків — свято Богині живих вод Дани, жінки Дажбога.

Ці дві Стихії («Першоелемента») – Вогонь і Водаосвячує людей завжди, а особливо 3-6 січня. Тому ми відзначаємо Водоосвячення в першу неділю.

Свято Водосвячення показує найближче положення земної орбіти до Сонця. Земля найближче до Сонця знаходиться (перигелій) на початку січня, а найдальше від Сонця (афелій) на початку липня.

Це свято сягає дохристиянських часів як свято Богині живої води Дани — Живи, дружини Дажбога. Діва Дана народжена з живої води в цей час взимку (свято Водоосвячення). Наші предки були мудрими людьми й знали це.

Народження (пробудження, явлення) Дани відбулося з живої прісної води; це – джерела й кринички, звідки починаються ріки.

Дана – це така ж сама Богиня як грецька Афродіта, римська Венера, індійська Шукра.
Дана породжена з океану Живих Вод.

Це свято часто відбувається на річці. Ополонка у формі сонця має круг бурякового чи калинового кольору — як Сонце, що сходить – символ Дажбога. Воду святять в посудині й розливають людям з посудини, в якій вона освячувалася.

Можна обливатися холодною освяченою водою. Дівчата миють обличчя у священній воді. Господарі набирають воду і напувають коней.

Вдома батько пучком освяченого зілля вмочує у священну воду і кропить все в хаті та господарстві. На сволоку хати малюють «солярний» (сонячний) Дажбожий знак.

В цей день народження Дани беруть воду з трьох джерел для очищення тіла питтям і для виготовлення напоїв з трав та коренів.

Водоосвячення – це Водоосвітлення.

У Різдвяні свята Світло Сонця перемагає Пітьму. Сонце освітлює поля, ліси, ріки. Людям допомагають Сонцю скресати лід на річці.

Водокрес — шанування Води, шанування Богині Дани

На 12-й день після Різдва Сонця — Різдва Світла Дажбога —(Чоловічого начала Всесвіту), як третій період світотворення, народжується Жіноче начало Всесвіту, — покровителька небесних і земних вод Богиня Дана.
У цей день Земля розташована найближче до Сонця (перигелій), тому вода набуває особливих цілющих властивостей. У народі це свято Водокрес, Водохреща, Видорощ, Водосвяття, Орійська Дана, Ордана.

В цей день наші Предки вставали на сході Сонця і йшли до джерел, річок, своїх криниць, де набирали освячену Сонцем і Місяцем воду. Вода помічна і цілити: поліпшувати зір, виліковувати хвороби, відкривати яснобачення, знімати у дітей переляк. Цією водою умивались і йшли додому освячувати оселю й те, що було в ній, особливо кути. Господар робив із сухих волошок кропило і окропляв кути, а також домашніх тварин, худобу. За батьком ходив молодший з дітей з крейдою ставив рівносторонній Сонячний Хрест схожий на Триглав (на дверях, на вікнах, на меблях, на посуді).

Виконувались священні обряди: зустрічали схід Сонця-Дажбога — Богоявлення. Воскову трійцю гасили, занурюючи її у воду: зв’язок Вогню і Води — Стихій («Першоелементів») сотворення Всесвіту. Тому назва — Водокрес, де “крес” — кресати іскри Вогню життя. Зв’язок Вогню і Води ще в такий традиції: принести воду в хату, у печі з вогню взяти вуглик жару й кинути у воду, щоб вода відгасилася: «Благословляю воду!», відповідають «Благословенна вогнем, її й Бог благословить!».

Предки любили й шанували воду, її сакральні й магічні властивості. Через усі покоління передавалося це ставлення до води. Зокрема, заборонялося плювати у воду чи марнословити поруч з водою, не можна було бити по воді, смітити в воду. Чоловіки, коли пили воду, обов’язково знімали головний убір на знак пошани до води. На знак цього воду оспівували в колядках, щедрівках, веснянках-гаївках, купальських піснях, в казках і думах.

Наші Предки селилися вздовж берегів річок, на морському узбережжі, біля водоймищ. Тому багато дарів надавали джерелам — колодязям, річками, озерам.
Іноді люди були страждали від Стихії Води, зокрема від повеней і розливів берегів; тому люди (особливо мельники) для Води виконували обряди, приносили їй треби та природні дари (дари лісу або іншої живої природи).
Розповсюджений в слов’янському просторі шанування річок, джерел і криниць говорить про те, що ВодаДана була шанована нашими Предками як природна Стихія.

Шанування Дани було поширене з передісторичних часів пізнього палеоліту.
Ім’я “Дана” походить від: “да” — «вода», “на” — «неня», себто Дана – це Вода-Мати.
Дана згадується в старовинних народних приспівах: «Ой, Дана!».
Її ім’я також вміщують назви річок: Дон, Дінець, Дунай, Дніпро, Дністер, Десна, Двіна.
Богиня Дана шанувалася й кельтами, й індійцями, й аріями-іранцями.
В честь Богині називають доньок: Дана, Діана, Даная, тощо.
Ім’я Богині Дана тотожно грецькій Богині “Данай” (Δανάη), римській Богині “Діана” (Diana), кельтській Богині “Дану” (Danu), ведійський Богині “Даану” (Dānu) і так далі.

 

*** традіції обряди і посвчення Украіни — український світогляд ***

Церемонія іменування (надання та оголошенні імені — ім’янаречення) дитини/людини.

Ім’я людин має велику духовну силу.

Отримавши ім’я, істота/людини проносить його через усе життя.

Тому підбір імені – надзвичайно відповідальна справа.

Називати дитину обов’язково потрібно рідним іменем, як пояснюється й узгоджується з мовою і світоглядом батька дитини.

Обряд посвячення дитини на 12-й день — Водохреща — це урочисте освячення дитини Вогнем та Водою.

1. Освячення вогнем

Кличу Вогонь Святий Сварожий.
Дух праведний, великий Божий. Могуть палючу Богів Рідних.
Прийди до нащадків гідних. Прийди, Вогню, освяти!
Ти, Вогню-Сварожичу, святий і горючий!
Очисти дитя роду нашого, Дай йому хліб і тепло, здоров’я і силу, Розум світлий і шлях ясний.
Не самі ми йдемо – Сварог нас веде, а ми за ним з Богами своїми!
Перуне, Охоронець Закону Божого! Благослови і освяти онука Дажбжого. Слава Перуну!
Дажбоже, в Тобі життя і сила, слава і воля народу нашого! Благослови і освяти онука Дажбжого. Слава Дажбогу!

2. Водохреща

Кличу Воду-Водицю, Святу Студеницю. Дани божницю. Могуть текучу Богів рідних.
Прийди до нащадків гідних. Прийди, Водице, освяти!
Дано-Водице, Водо-Студенице!
Ти очищуєш коріння, креміння, луги і береги!
Очисти Дажбожого онука, дай здоров’я і силу!
Святою Водою освячується.
Водичко-Дано, Вмивай дитя звечора, Вмивай і зрана, Щоб росло вродливе, Щоб було щасливе.

*** Водохреще Водосвяття — Різдво Богині Дани — обряд посвячення води ***

///

(Visited 1 324 times, 1 visits today)