Антон Кузнецов: Що ліпше –
суб’єктивність чи об’єктивність?

Що таке Суб’єктивність, що таке Об’єктивність;
і що та як використовувати.

Що ліпше – суб’єктивність чи об’єктивність? Не поспішайте з відповіддю.

Я не хочу вас переконати, і розумію, що після прочитання цей статті мало що зміниться і звичні переконання залишаться основою вашого світогляду. Але все одно – після прочитання залишиться т. зв. “хробачок сумніву”, і коли він виросте, то, можливо, зміниться ваша думка про суб’єктивність і об’єктивність.

Суб’єктивність, очевидно, відбувається (йде) з поняття ‘суб’єкт‘, а об’єктивність заснована, відповідно, на понятті ‘об’єкт‘.

***

Що таке ‘суб’єкт‘? Це те/той, хто діє або оцінює, це центр (точка відліку) дії чи процесу або центр (точка оцінки) взаємовідносин, відносно якого розглядаються (усвідомлюються, оцінюються) відносини.

Що таке ‘об’єкт‘? Це те/той, над яким проводяться дії або процес, це “периферійне” поняття, це “пасивний стан”, це “пасивний учасник” взаємин.

Ще одна важлива відмінність – суб’єкт завжди один, а об’єктів може бути кілька.

***

1.

Суб’єктивне (наприклад, думка, точка зору, ставлення, знання) – це означає таке, що відносяться до суб’єкта, важливе для суб’єкта, таке, що розглядається щодо суб’єкта; тобто суб’єктивне – це таке, яке володіє такими якостями як “центральне”, “сутнісне”, “чинне”, “те, що панує”, “активне”, “розповсюджується”, “впливає”.

Якщо “об’єктивний” – це “матеріальний”, зовнішній, “матеріалістичний”, то “суб’єктивний” – це внутрішній, сутнісний, “духовний”, “ідеалістичний”.

Моя суб’єктивна думка – це така моя думка, коли я – у центрі, це точка зору важлива саме для мене (а не для периферії/оточення), це думка спостерігає і чинного, це точка зору найбільш цінна для мене (суб’єкта).

Суб’єктивне знання, суб’єктивна оцінка означає, що відомо хто / що є суб’єкт, що відомий той, хто діє/спостерігає (центр дії або сприйняття) і відповідає за дії або сприйняття.

***

2.

Об’єктивне (наприклад, думка, точка зору, ставлення, знання) – це означає таке, що відноситься до об’єкту, таке, що пов’язане з об’єктами, таке, що розглядається відносно об’єктів; а суб’єктивне, навпаки, – це центральне, сутнісне, чинне, що панує/керує, активне, що поширюється, що впливає.

Моя об’єктивна думка – це таке моя думка, коли не я – в центрі, тобто це точка зору, яка важлива для когось/чогось іншого, а не для мене (для суб’єкта), це думка того, кого спостерігають, або того, хто знаходиться під впливом, це точка зору об’єкта, коли невідомо чи нібито “неважливо” (“все одно”) хто спостерігає/оцінює або нібито неважливо хто/що діє чи впливає.

Об’єктивне знання, об’єктивна оцінка означає, що невідомо хто/що є суб’єкт, що ніхто не знає того, хто діє/спостерігає (центр дії або сприйняття) і відповідає за дії/сприйняття, або що нібито це не важливо.

***

Отже:
Об’єктивність – це відсутність центру, це незнання хто/що я є суб’єкт або небажання знати, це безвідповідальність, це зовнішня, периферійна оцінка, це думка або знання “взагалі”, тобто як би “для всіх”, але при цьому ні для кого конкретно, це знеособлювання оцінки, думки, знання, це бажання або спроба ігнорувати суб’єкт (того, хто пізнає, ‘Ріші‘).
Суб’єктивність – це заява про центр, це знання хто/що є суб’єкт (того, хто пізнає, ‘Ріші‘), хто спостерігає, усвідомлює, оцінює і хто відповідає за пізнання або оцінку, тобто це думка/знання для кого-то конкретного.

// Автор: Антон Кузнецов, майстер і вчитель Тантра-Джйотіш.
// Хроніки Антона Кузнецова, «1000 і 8 записів», № 38

Shortlink for this post:
https://uk-ua.vedavrat.org/?p=10638