Анімізм

Філософія Анімізму

Кожна річ у світі має Дух. Анімізм (від лат. ‘anima’ — “душа”, ‘animus’ — “дух”) — учення про те, що предмети, природні явища, тварини та люди наділені Духом та душею.

Духовне домінує над матеріальним: Дух та душа, які безтілесні та нематеріальні, існують самостійно як при житті матеріального тіла, так і після нього.

Анімізм – вірування людей, віра в Духи, Духи природи, Духи тварин, рослин і предметів, їх свідомість.

Звідси виникають шанування предків і розуміння потойбічного життя.

Анімізм тісно пов’язаний з практикою заборони на певні дії, що стосується якоїсь істоти або предмету.

Анімістичні образи:
• по-перше, духи померлих предків (тому анімізм нерозривно пов’язаний з шанування предків);
• по-друге, духи та душі живих людей;
• по-третє, уособлення сил природи (Дух країн, гір, лісів, океанів, рік, озер, гаїв, вітру, тощо).

Обряд поховання: люди хотіли забезпечити його в потойбічному світі, давали речі “в дорогу”, щоб вмерлий добрався до Світу предків і знайшов там спокій. Наявність навіть в палеоліті обряду поховання — свідчення вірувань у Дух та душу.

За думкою англійського антрополога і релігієзнавця Роберта Маретта – людина вірить в безособову надприродну силу, яку він відчуває. Це відчуття існування розлитої у світі безособової сили Духу, Сили Свідомості, Сили Буття, що є причиною на життя, й життя людей також.

Анімізм в античності –

За античним сприйняттям анімізм відбувався як знання людей у питаннях походження людини/людей та виникнення їх.

Анімізм і сучасність –

Етнографи зібрали великий матеріал, що характеризує уявлення про душу і потойбічний світ. Анімізм властивий всім народам. Ці уявлення містять відхід Духу померлої людини з Світу живих, її подорож в далекий “Світ мертвих”, а також описи життя, що чекає на душу в потойбічному світі. Як писав відомий дослідник первісності Е.Тайлор (Edward Burnett Tylor): «будять в розумах поетів живі уявлення, як думки про життя».

Розташування “країни Духів” – частина душ в потойбічному світі насолоджується, а частина — страждає. Душі померлих можуть приходити з царства тіней, відвідувати живих у сні, протегувати їм в земних справах.

Анімізм є віра у самостійне існування Духу та душі.

[!] Різні фізіологічні явища (сон, стан трансу, сугестія, хвороби, непритомність, дихання, кровообіг, тощо) показують, що життям керують особливі Вищи Сутності, від стану яких залежить все життя, й людини теж. Ці Духи різної природи. Одні з них становлять видимі частини або функції матерії та тіла; інші — абстрактні, далекі від матерії (можуть більш рухатися). Дух конкретної людини – це є та частини його, що координує життя – відчуття, емоції та інше.

Великий внесок у дослідження анімізму зробив відомий англійський етнограф і антрополог Едвард Тайлор. Він обґрунтував анімізм і виклав його у своїй праці «Первісна культура». Тайлор розглядав анімізм як основу всіх релігії та філософій.

Основні положення Анімізму

Анімізм — родова ознака релігій, яка дозволяє об’єднати найрізноманітніші Духовні культури в одне єдине ціле. Тобто він пояснив розвиток пізніх та складних форм релігії з Анімізму. Основна риса Анімізму — це є асоціювання особистих якостей людей та істот, що існують в процесі життя, на недуховні явища/предмета.

По-перше: «яка різниця між живим і мертвим тілом, яка причина сну, екстазу, хвороби і смерті?»;
по-друге: «що таке людські образи, які з’являлись уві сні?»
Ці питання до зародження уявлень про те, що у людини є Дух та душа.

Е.Тайлор у своїй праці дав визначення души — «тонкий, нематеріальний людський образ, за своєю природою щось за зразок “повітря” чи “тіні”».
Душа здатна покидати тіло і переноситись швидко.

І Дух складає причину життя і думок в тій істоті/людини, яку вона одухотворяє.
Дух нероздільно володіє волею свого “тілесного володаря”.
Дух здатен впливати на інших людей.

Анімізм як вивчення давньої духовної культури показує первісну людину як про істоту раціональну, розумну.
Анімізм має велике значення для дослідження духовних, релігійних та філософських уявлень людей: з одного боку є можливість реконструювати становлення абстрактних понять, міфів, легенд, а з іншого – розкрити розуміння навколишнього світу.

Shortlink for this post:
https://uk-ua.vedavrat.org/?p=12449