Слово “чоловік” — етимологія та значення.

Слово “чоловік” – етимологія

1. чоло (“на чолі”) — етимологія:

“чоло” = «цвіт», тобто «найліпша частина».

“Чільний” — від іменника “чоло”,
який — від праслав. *čelo (церк.-слов. челесний — «вищий, головний», ст.-слав. чоло, укр. чоло, беларуськ. чоло, болг. чоло, сербохорв. чѐло, словенська. čẹlo, чеськ., словацькою. čеlо, др.-чеськ. čеlеsеn, čеlеsn, польск. сzоłо, в.-луж. čоłо, н.-луж. соłо, полабськ. сеlǘ — «обличчя»);
походить від праіндоевр. *kel (санскр. कूल kula) — «підніматися, рости».

2. вік (вічність) — етимологія:

“weyk” походить від протоіндоєвропейського коріння *weyk– :
1) weyk — розрізняти, розділяти, вибрати, обирати;
2) weyk — долати, добувати, вижити, вдаватися, здолати, витримувати.
Порівняйте з  —  слов’янське: *věkъ (“життя, вік, тривалість життя, вічність”);  латинське: victor  (“долати/здолати, добувати”)  кельтське: wiketi (“боротися, захищати”);   німецьке: *wiganą;   італійське: *winkō;   латинське: vincō;   санскритське: विविक्त (viviktá);   литовське: veĩkti.

Праіндоєвропейське коріння *weyk- = “оволодіти, долати/подолати/здолати, здужати/подужати, побороти”.
Порівняйте з:  литовські  viẽkas, veikiù, veĩkti, véikus, veiklus, vỹkis, vikrùs;  латвійські  vèicu, vèikt, veikls;  германське  wīhaz;  латинське  vincō (“вигравати, підкоряти”).

3. чоловік — етимологія:

1)  Від *čьlo (з того ж кореня, що *čel’adь / санскр. kula)  +  *věkъ («дитя/дитина/чадо»), тобто «потомок роду», «продовжувач роду».
2)  Від *čьlo («чоло», «вище»)  +  *věkъ («сила»), тобто «вища сила».
3)  Від *čьlo («чоло», «вище»)  +  *věkъ («життя»), тобто «вище життя».

‘

Слово “чоловік” – значення

1) доросла людина чоловічої статі;
2) одружена людина чоловічої статі.

‘

Shortlink for this post:
https://uk-ua.vedavrat.org/?p=12053