Мокош/Шукра/Афродита/Венера — жіноча Богиня шлюбу, дітонародження, щастя, врожаю, жіночих ремесел
Макош/Шукра/Афродита/Венера – Богиня Жіночості
Посередниця між Небом і Землею,
Богиня-покровителька пологів, врожаю, рослинності, вологи
Мокош (Макош, Мокоша) – Богиня жіночої половини людства, тобто Богиня-Жінка, Богиня щастя й врожаю, покровителька шлюбів жінок і дітонародження, жіночих ремесел і рукоділля.
Вона – Посередниця між Небом і Землею, на рушниках зображувалась як з руками, піднятими до Неба, джерела Світла, так і з руками опущеними до Землі, що породила зерно, врожаю. Мокоша — покровителька дощів, покровителька пологів і заступниця породілля. Мокош — Богиня Землі та рослинності, Володарка вологи. Жінка взагалі асоціюється з Водою; волога сприяє зародженню Життя. Мокош – господиня водоплавних тварин; отже під її владою перебувають русалки й берегині. Мокош – покровителька прядіння і ткацтва; її символи є прядка і веретено. Прядіння пов’язане із жіночими хтонічними персонажами, джерелом Життя та Смерті, Долі, жіночої родючості. Біла тканина – це теж її атрибут. Мокош одержує від людей льону та вишиті рушники, які вішають на дерева.
~~~
Семітські народи шанували Астарту — богиню родючості, материнства й кохання. Греки поклонялися Деметрі, Геї, Афродиті, Форсфорос / Есперос; римляни — Юноні, Венері. Давні германці — Фреї / Фріді. У романських народів існує жіноча богиня Жоймеріце, Мінерва. У міфах народів майя покровителька ткацтва і дітонародження жіноча богиня Іш-чель зображувалася за ткацьким верстатом. Ткаля Чжі-нюй у китайській міфології асоціюється із зіркою в сузір’ї Лебедя. Також «Коли Адам орав, Єва пряла..».
Іноді жіночу Богиню представляють відразу три сестри. У скандинавській міфології це були Норнії — три жіночі божества, які визначали долю людей; вони мешкали край джерела біля коріння світового древа — ясена, який щодня збризкували вологою із джерела. При народженні людини Норнії прядуть нитку його життя. У грецькій міфології існують три сестри Мойри, богині Долі: сестра Лахесіс дає новонародженому жереб, Клото — сукає нитку життя, Атропос — неминуче наближує майбутнє. Зв’язок прядіння тканини — Tantra — із символікою Життя і Смерті та виходу в інший світ показує також міф про нитку Аріадни (внучки Геліоса), про прялю Каліпсо (яка пов’язана зі світом смерті) та інші.
У пожертву Мокоши приносять: каша, вовна, нитки, вино, хустки, посуд, стрічки, хліб, мед. До кого вона добре ставитиметься, тому помагатиме прясти. Жінки колись у ніч на п’ятницю застеляли стіл, клали хліб і ложку, ставили юшку або кашу в горщику — для святої П’ятниці. Для П’ятниці кидали до криниці пряжу.
Мокош шанують як дарувальницю Земного життя. Вишивки зображують жіночу фігуру-дерево, поряд із якою розміщені коні або олені. Подібним чином зображують Древо Життя. Дзеркало – це також символ Мокоши.
У п’ятниці не варто прясти чи ткати, прати, золити білизну, пекти хліб, мазати піч і припічок. Жінки, які не дотримуються цих правил, не тільки зневажають п’ятницю, ай завдають їй образу та страждання.
На санскриті ‘Мокша‘ означає «Звільнення» (від перевтілень), тобто повернення до Бога.
Мокош була в київському пантеоні, спорудженому князем Володимиром як Покровителька породіль та жіночих ремесел, передусім прядіння і ткацтва.
У стародавньому світі п’ятниця була присвячена Мокоши («мокрій Богині вологи») — Шукрі / Афродиті / Венері. У серпні відзначають «день Мокрини», який вказує кінець літа. Кажуть “Мокрина осінь приносить”. Цього дня спостерігали за погодою: якщо йшов дощ, то чекали мокрої осені, а якщо день був сонячний – сподівалися на теплу й суху осінь.
‘
‘
‘
Shortlink for this post:
https://uk-ua.vedavrat.org/?p=11975