Колективні заняття в динамічних парах

Протягом 2½ тисяч років у педагогічній науці використовуються колективні способи виховання та навчання. Ці методики є також наслідком досвіду українських педагогів – Віталія Кузьмича Дяченко та Олександра Григоровича Ривіна.

Крім колективних занять у динамічних парах змінного складу педагоги застосовують різнорівневий за підготовкою склад навчальних груп.

Навчально-виховний процес здійснюється на основі авторитета вчителя та самоуправління з урахуванням рівнів дітей та їх індивідуальних здібностей.

‘

   Колективне навчання – педагогічна методика “Колективний спосіб навчання” (КСВ) – це є організаційна методика навчально-творчого процесу, в якій переважає форма організації навчання в парах змінного складу.
Така форма організації надає можливість працювати колективно та співпрацювати (співпрацювати), і водночас формує самостійність мислення та індивідуальні здібності дітей, одночасно підвищуючи якість знань, умінь та навичок.

Протягом останнього сторіччя у педагогічній науці використовуються колективні способи навчання, що утілили досвід українських педагогів – Віталія Кузьмича Дяченко та Олександра Григоровича Ривіна.
Крім колективних занять у динамічних парах змінного складу педагоги застосовують різновіковий та різнорівневий за підготовкою склад навчальних груп.
Навчально-виховний процес здійснюється на основі авторитета вчителя та самоуправління з урахуванням рівнів дітей та їх індивідуальних здібностей.

Крім терміну «колективний спосіб навчання» використовуються такі назви навчально-творчого процесу:
• колективне взаємонавчання;
• різновікове взаємонавчання;
• методика В. К. Дяченко;
• методика О. Г. Ривіна;
• робота у парах змінного складу;
• організований діалог;
• сполучний діалог.

   Систематичні колективні заняття означають: кожний учень знає і вміє робити те, що знає й вміє робити Вчитель (той, хто його навчає)
=> досягається завершеність в навчанні та вихованні.

· Принцип безперервної передачі знань: учасники занять викладають знання один одному: навчився сам — навчи іншого;
· Принцип «колективної праці»: всі працюють зі всіма і всі вчаться, => реалізується принцип здорового колективу — загальна співпраця і взаємодія;
· Принцип навчання з урахуванням особливостей, можливостей і здібностей кожного учасника занять різновікових дітей;
· Принцип одночасного вивчення різноманіття тем різними учнями: учасники самостійно (без попереднього пояснення вчителя) вивчають одночасно різні теми, виконують різні функції;
· Принцип співпраці та виявлення спроможностей: педагогічний процес тренує учасників різновікового «самоосвітнього колективу» до турботи про молодших, формує міжособистісне спілкування, уміння співпрацювати, переживати, співчувати і тощо, розвиває навчальні здібності, майбутні батьківські і материнські якості;
· Принцип вивчення навчального матеріалу блоками (великими цілісними уроками-дослідженнями, «кейс-уроками») на інтегративній інтенсивній основі, тобто так званого «занурення» в тему.

Прототип колективної форми навчання — це «Діалоги» Платона.
В Академії Платона, заснованій у 338 році до н. е. поблизу Афін, основним методом навчання була діалектика (“діалог”).
Члени Академії ділилися на дві групи: старші (вчені та викладачі) і молодші учні Платона.
Справжня філософія та передача знань може існувати тільки в умовах постійного діалогу між вчителем та учнями у стінах школи.

‘

‘

Shortlink for this post:
https://uk-ua.vedavrat.org/?p=11598