«У людей є природжена помилка – це переконання, ніби ми народжені для щастя.» Артур Шопенгауер

 

Прымаўкі про Шчасце на беларускай мове — народная мудрасць

На свеце толькі той шчасце мае, хто сваю долю ў руках трымае / каму доля спрыяе.

На кірмаші (рынку)  долі не купіш.

Шчаслівы той, каго і ў няшчасці помняць.

Гадуй, маці, дзяцей, — будзеш шчасце мець.

У каго дзеці, у таго шчасце .

 

Українські прислів’я про Щастя

Аби розум — а щастя буде (Більше щастя , як розуму).

Без сім’ї нема щастя на землі.

Бог не без милості, козак не без щастя .

Де відвага, там і щастя чоловіка (Щастя бігає за сміливцями).

Було б щастя , та дні попереду.

В нещастя не сумуй.

В сім’ю, де лад, щастя дорогу не забуває.

Всякий свого щастя коваль (Każdy jest kowalem swojego losu).

В чуже щастя не вкупитися.

В щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай.

Де лелека водиться, там щастя родиться.

Дівка не без щастя , козак не без долі.

Дії не завжди приносять щастя ; але не буває щастя без дії.

Істинне щастя людини — мати спокійну совість.

Істинне щастя не в скринях, але в серці.

Кожному своє щастя (Кому яке щастя. / Кому щастя, кому два, та кому й нічого).

Кому щастя, тому й доля.

Кому щастя, той на киї випливе / то й півень несеться
(у кого щастя заведеться, у того й півень несеться).

Лад і згода – перше щастя.

Легко щастя знайти, але згубить його ще легше (Легше щастя знайти ніж утримати його. / Не щастя, щоб знайти, але щоб не втратити).

Людина щаслива тоді, коли на своєму місці. {!}

Мати одна, та щастя різне.

На чужому горі щастя не побудуєш.

Не бути б щастя, та нещастя допомогло.

Не в грошах щастя.

Не родись багатий, а родись при долі та щасливий.

Не родись вродлива, а родись при долі та щаслива (Не родися красна, а — щасна).

Ніхто не знає, коли йому щастя посміхнеться.

Нового щастя шукай, та старого не втрачай.

Прибудь щастя, та розум буде.

Розумний, тому що після нещастя .

Сім’я – це опора щастя .

Справжнє щастя завжди попереду.

У кого дочок сім, то й щастя всім, та у мене одна, але й щастя нема.

У кого у чому щастя , та у свині — в кориті.

Хоч не почесний, але чесний та щасливий.

Хто багато бажає, той щасливим не буває.

Хто горя не бачив, той і щастя не знає.

Хто доброго чоловіка минає, той щастя не має.

Хто дрімає, той щастя не має.

Хто за щастя береться, тому воно і дістається.

Щасливий йде – на скарб набреде, та нещасний піде – і гриба не знайде (І гриба знайти треба мати щастя).

Щасливий той, у кого спокійна совість [усвідомлення відповідальності / “духовна свідомість”].

Щастя батьків – чесність дітей.

Щастя без розуму – торбина драна (Щастя без розуму – що дірява торба: де знайдеш, там і згубиш).

Щастя велике, але розуму мало.

Щастя в наших руках (Моє щастя чи нещастя залежить тільки від мене самого).

Щастя в повітрі не в’ється, та руками дістається.

Щастя за гроші не купиш.

Щастя і праця поруч живуть (Щастя не шукають, а працюють)
Щастя не птах — само не прилетить (Щастя не риба — вудкою не впіймаєш).

Щастя краще багатства (Щастя не в гаманці, щастя в руках).

Щастя легко знайти, але важко втримати.

Щастя на дорозі не валяється.

Щастя тому буває, хто працює та у науці розуму набирає.

Щире слово — половина щастя.

Як не було талану, не буде й долі / щастя.

Як проживеш, так і прославиш.

Без чеснот не буває щастя (Without virtue happiness cannot be).

Щастя зростає не у чужих садах, а наших щасливих домівках (Happiness grows at our own firesides and is not to be picked in strangers’ garden).

Щастя треба берегти (A full cup must be carried steadily).

Щаслива та наречена, на яку світить сонце (Happy is the bride that the sun shines on).

Щаслива та людина, що знаходить мудрість і отримує розуміння (Happy is the man who finds wisdom and gets understanding).

Життя сховане від сторонніх очей – щасливе життя (Hidden life, happy life).

Насправді щасливим є той, хто вдовольняється невеликим (То be content with little is true happiness).

 

Якби було так, що “щастя” = «комфортне життя», то прагнення до такого «щастя» було б деградацією людини. Але реальне Щастя внутрі та трансформує нас. — Олег Бокачов

1. Пастка ілюзорного «соціального щастя»

Легко побачити – чому віддана сучасна людина. У більшості випадків все своє життя вона пожертвувала власному комфорту, приховуючи це навіть від себе таким формулюванням: «Я живу заради щастя» .

Щастя” = «Комфорт»? Ні. Тоді що?

Ми — люди — прийшли сюди не для насолоди. «Щастя=насолода» – це пастка, в якій ми будемо мучитися, поки не зрозуміємо, що суть нашого існування («сенс нашого життя») –  не в задоволенні від нього, а життя заради вищого сенсу (смислу).

Скарги людей, що їм — таким «розвинутим та усвідомленим» — важко жити в соціумі та шукати там своє місце, де буде «щасливе і рожеве» життя, вказують на те, що люди перебувають в ілюзії стосовно сенсу свого існування (Буття).

Жити заради щастя — це пастка рівня комфорту (рівня живота). Потрапивши в неї, людина перебуває в стані «якщо у мене все так добре, то не зрозумію – чому мені так погано». Відповідь є в тому, що існують високі рівні життя. І коли людина не може піднятися вище «тваринного життя» (вище існування заради живота і комфорту), то ця обмеженість (нерозвиненість) не дозволяє йому бути повністю щасливою .

Сучасні люди все менше дивляться всередину себе — у свої відчуття та сприйняття (“Внутрішню реальність”). Їх все більше захоплює матеріальний світ (“Зовнішня Реальність”). Як наслідок – в наш час щасливих і здорових людей з кожним поколінням стає все менше і менше. При цьому люди все менше вірять / розуміють, що «долю» потрібно і можливо змінити.

Внутрішній “стиль життя” побудований на пріоритеті відчуття свого самопочуття та своїх відчувань — тобто на досвіді “ внутрішнього Я ”. Моє “внутрішнє Я” – це мій Дух , який ми всі відчуваємо всередині . Він один і ніколи не змінюється — він єдиний і вічний, як частинка Бога. Дух дуже сильний, і не залежить від оточення . Навпаки, на все, що оточує Дух, він міцно впливає. Якщо Дух йде, то життя йде слідом за ним; і тоді все, що оточувало Дух, не має більше Суті (втрачає сенс існування).

Тому Внутрішнє Щастя та Вище Призначення засновані на внутрішньому відчутті і повинні служити моєму Духу (моєї Суті) та посилювати моє «внутрішнє Я» — мій стан вищого Вдоволення.

Ці принципи та знання існували протягом тисячоліть. І вони досі діють в житті усвідомлених людей. Мудреці старовини (мольфари/волхви, ріші, тощо) залишили нам ці знання і технології їх практичного застосування в житті. Тому й сучасна людина сьогодні може скористатися цими знаннями для того, щоб прожити щасливе і повноцінне людське життя. Потрібно лише бажати та шукати знання. І тоді джерело знань з’явиться.

Людина, що бажає жити гідно, намагається бути поруч з іншими гідними людьми. І з них він вибирає орієнтир — «маяк» шляху до свого Джерела Щастя — як самого гідного та авторитетного для себе чоловіка; при цьому намагається допомагати йому, отримуючи досвід віддання вищому своїх цінних якостей.

Гідна людина каже своєму вищому достойному чоловіку — своєї Вищій Силі: «Я йду за тобою, піклуйся про мене, щоб я відчував[ла] Щастя від того, що я – з Тобою».

Якщо ми є реалісти , то нам потрібно робити щось реальне для свого щастя . Не можна пускати це на самоплив, щоб не розділити долю більшості людей, що застрягли в рутині. У щастя є своя реальна причина (джерело), яка залежать від нашого знання про суть щастя, та від наших особистих зусиль.

Наше тіло може показати – на чому ґрунтується щастя і з чим в собі потрібно взаємодіяти , щоб результатом моїх дій стало цей бажаний стан Щастя.

Кожен день виконуючи певні дії, ми можемо сформувати в собі прості навички фізичного стану тіла, праці, поведінки, взаємин, взаємодії органів сприйняття з зовнішнім світом і уваги, щоб постійно підтримувати в собі стан щастя, який буде трансформувати моє життя.

2. Показне щастя і справжнє щастя

   Щастя – це стан тонкого відчуття, що з’являється в душі, коли ми знаходимося в спокійному самопочутті та натхненні робимо свою справу. Стан щастя може тривати деякий час і потім йде, залишаючи приємний «посмак» до наступного разу. Хоча буває так, що воно триває досить довго, але неявно.

У моменти, коли щастя прийшло, ми намагаємося не потривожити це прекрасне відчуття, бережемо його від зовнішнього оточення, де люди живуть в іншій реальності й продовжують поводитися як завжди.

   Стан Щастя – це витончене і цінне почуття. Тому ми ділимося ним лише з найближчими та рідними душею людьми — з тими, хто оцінить його. І близька мені по душі людина, розділивши цю цінність щастя з мною, і сама теж стане щасливішою.

Щастя – це спокійне і безмовне відчуття . Бути щасливим «бурхливо», «голосно» або ділиться їм «з усім світом» – значить швидко розплескати його, і тоді прийде спустошеність.

   Безмежне Джерело щастя існує; про це говорять як об’єктивні авторитети, так і духовні наставники. Криниця (причина) всеосяжного Щастя може бути або матеріальною (зовнішньою), або нематеріальною (внутрішньою, духовною — тобто стосуватися Душі).

1) Матеріальне “проявлене” джерело Щастя – неживе; в наш час це – гроші (+ те, що можна на них купити). Воно робить нас залежними від Зовнішньої Реальності; тому покладатися на нього – означає втрачати свій час і своє життя.

2) Нематеріальне “духовне” джерело Щастя – живе, знаходиться у Внутрішній
Реальності людини та йде від Душі — від своєї або іншої (покровительський або, іноді, «підопічної, підлеглій»).

2.1) Щастя від «підопічної Душі» (залежної істоти) ми відчуваємо з дитинства, наприклад, коли нам дарували кошеня чи цуценя, тощо. Такий тип щастя нестабільний та мінливий, воно то дуже радісне, то байдуже або навіть це – болісний стан. Таке щастя ми часто відчуваємо в стосунках з протилежною статтю. Чому діти не називають батька або матір «сонечко» чи «киця», а люди називають так чоловіка/дружину або друга/подругу? Тому що отримане мною від « підопічної Душі» щастя виникає, коли «підопічна Душа» задоволена та радісна.

2.2) Щастя від « власної Душі» (від свого Духа) ми відчуваємо завдяки відчуттю та усвідомленнюЯ є“, “Я існую“. Такий тип щастя частіше отримує зрілий чоловік, який успішно реалізував себе у своєї Справі . Знайти свою Справу/Майстерність і займатися цим –  це умова такого Щастя.

2.3) Позаяк існує Щастя внаслідок (завдяки) мого заступництва над « підопічною Душею» , то природно існування Щастя внаслідок мого визнання себе підопічним до вищого покровителя — до вищої сутності (Бога або людини) вищого рівня розвитку Душі. Тому якщо я піду як «підопічний» за вищим по Духу чоловіком, то я внутрішнє трансформуюся, працюючи над своєю особистістю (его). І такий тип щастя, яке ми проживаємо при цьому, є вищий за рівнем розвитку особистості. Але, при цьому, мало людей наважиться довіритися більш авторитетній та гідній людині. Тому що для цього необхідна значна зрілість Душі.

Ці чотири вищеперелічених типи стану Щастя природні. Але найпоширеніше в наш час п’яте «Щастя», як найлегше для здійснення, – це показне щастя. Воно – стандартне і стереотипне, штучне та ілюзорне .

    Яке сучасне типове соціально-шаблонне «щастя» ?

Люди намагаються бути « щасливим на показ» здаватися щасливими у зовнішньому світі, коли при цьому вони порожні всередині. Тоді їм важливо обов’язково розповідати / показувати {!} оточенню: (1) «я щасливий[а]»; та (2) «щастям потрібно ділитися з усіма».

Одночасно такі люди вдають із себе «енергійних, радісних, позитивних» . Більш того, іноді такі « успішні та щасливі люди» навіть стають «коучами» і «мотиваційними спікерами» , збирають великі зали та стадіони.

Але насправді, такий зовнішній спосіб життя та дій – це прояв внутрішньої порожнечі й ознака порожній Душі. Позаяк такі люди всередині страждають від духовної порожнечі, то вони у Зовнішній Реальності споживають («висмоктують») крихітки щастя, що взяті через увагу інших людей.

Такі люди нібито «діляться своїм щастям і успіхом », але насправді не можуть жити без чужої уваги; інакше їм відразу стає погано, коли увага інших не спрямоване на них. Тому вони постійно «виступають» — говорять, пишуть, викладають фото та відео, “піаряться”, роблять “хайп”, тощо.

Порожня Душа (“ненаситний дух”) в тілі демонстративно « щасливих і успішних, енергійних і духовних» людей відчуває, що не може отримувати щастя лише показуючи його напоказ. Тому вони, закликають оточення « ділитися щастям» і звертаються до ще більш спустошених душ, щоб споживати їх увагу.

  1. Займатися показним щастям – найпростіший і низький спосіб, властивий низьким душам.
  2. Бути щасливим від «підопічних» і вести інші Душі – це природний спосіб бути щасливим, притаманний дітям.
  3. Бути щасливим від своєї самореалізації (Справи/Майстерности/Творчості) та йти за Вищою Силою (наприклад, за Богом або більш зрілою Душею) – це природний спосіб бути щасливим для зрілого чоловіка.
  4. Світлий, гідний і тому найважчий шлях до стану Щастя – це довіритися Вищому (Богу або більш свідомому та гідному чоловіку як його представнику) та намагатися йому допомагати.

3. Жіноче Щастя

Усі жінки мріють про жіноче щастя. Але що таке – “Жіноче Щастя“?
Чи однакове воно для всіх жінок, чи є різні варіанти?

  1. Відчуття /стан щастя є виключно суб’єктивним , тому кожен відчуває його по-своєму.
  2. Фраза “Чоловіче Щастя” майже не застосовується; і це закономірно.

From Old-East-Slavic “съчастиѥ” (‘častije’); from Proto-Slavic   *čęstьje;
from Proto-Slavic   *– (“good”)  +‎ *čęstь (“part”) +‎ *-ьje.
1) «добра частка», «блага частина»;
2) «доля», «талан»;

“смі́ти” (smíty)     — бел. “смець”            *měti =   *sъ-   + *měti;
“здоро́вий” zdoróvyj — бел. “здаро́вы”  *dorvъ =   *sъ-   +‎ *dorv (druv);
“зуміти” («спромогтися»)                         *sъ̏metь  =  *sъ- +‎ *metь;
“здіб” («зовнішній вигляд»)                   *doba  =   *sъ-   +‎ *doba;
“спір” («спритність/швидкість»)           *perti  =   *sъ-   + ‎ *perti;

 

Слово «щастя» несе корінь «частина» , «частка» — складовий елемент як частину чогось більшого . Це означає присутність когось іншого , а саме слово показує існування якогось того, що – «не частина мене» . Тому самотність – причина нещастя, як неможливість відчувати себе частиною когось, або відчувати причетність {!} до чогось “більшого”.

Тому стан Щастя – це досвід присутності в моєму житті ще когось (вищого) крім мене. І з появою цього відчуття у людини створюється суб’єктивне відчуття щастя.

    Природна Жінка відчуває себе жінкою лише в присутності чоловіка. Якщо чоловіка немає, то немає природного відчуття, що вона жінка, вона – «просто людина», така як всі. Але при появі особливого чоловіка в її житті вона починає відчувати себе щасливою.

   Чоловіки можуть ставити експерименти в лабораторіях, творити — писати картини, складати музику або писати книги, відправлятися в далекі подорожі, піти в монастир або ашрам , на війну, йти в місця, де зовсім немає жінок… То чоловіки можуть жити довгі роки без жінок, і відчувати себе чоловіками. При цьому чоловікові теж важливо бути частиною когось або чогось Вищого. Але відчуття щастя чоловік переживає зовсім не так, як жінка. Його стан щастя відрізняється від жіночого, хоча й називається тим самим словом. Чоловіки переживають щастя як стан Вдоволеності.

Якщо жінці важливо бути зайнятою і наповненою важливим для неї чоловіком, то чоловікові необхідно бути зайнятим важливою діяльністю своєю Майстерністю або Своєю Справою. Тоді він відчуває себе частиною якоїсь Вищої Сили, за якою він йде, та спрямовано рухається; таким чином він відчуває себе щасливим чоловіком.

    Жіноче відчуття щастя відрізняється від чоловічого, хоча зараз це намагаються не помічати або ігнорувати. Це завжди потрібно враховувати, щоб розуміти – в чому ключ до Жіночого Щастя. Інші альтернативні сучасні варіанти «жіночого щастя» є зовсім не жіночними, якщо стверджується, що нормальне природне Щастя Жінки можливе без Чоловіка.

При цьому всі « варіанти жіночого щастя» можна розглядати як два типи.

  1. Перший тип Жіночого Щастя — коли жінка йде за чоловіком (“заміжня”) і повністю довіряє йому як більш гідному, мудрому, авторитетному, сильному чоловікові (тобто вищому) — своєму Покровителю . Тоді для неї цей Чоловік – це провідник Вищої Сили, а жінка отримує через нього Опіку та Потік Сили . Адже стан Щастя ми відчуваємо, якщо стаємо частиною когось вищого, сильного, гідного.
  1. Другий тип Жіночого Щастя діаметрально протилежний — коли жінка вважає себе самодостатньою, йде сама за якоюсь Вищою Силою без чоловіка («без посередника»). Тоді вона вже сама отримує досвід цієї Сили, а чоловік (якщо він є) – це просто її попутник , з яким їй цікавіше йти, але своїм шляхом . І вона може легко поміняти свого чоловіка, позаяк не він є головним джерелом її щастя .

Інакше кажучи, щасливою жінка може бути (1) або “максимально відданою “, (2) або “максимально відповідальною“. Це – повністю протилежні джерела щастя .

Зрозуміло, сьогодні більшість людей хоче одночасно «і того, і іншого». Сучасні жінки входять в розбіжність та суперечність, оскільки одночасно хочуть «відразу і те, і те», а це неможливо принципово. У наші часи більшість жінок хоче бути і залежною, і незалежною водночас. Це зовсім виключає можливість бути щасливою.

Фізичне тіло відображає внутрішній стан. Те, чим жінка наповнена всередині, проявиться і в її тілі. Якщо жінка перебуває у внутрішньому стані розбіжності , подвійності, дисгармонії , в тілі неодмінно проявиться дисбаланс. Якщо жінка наповнена всередині щастям , то її тіло одужує і не хворіє. Її фізіологія набуває очищення, позбавляється від шлаків / токсинів , від всього чужорідного (як тілесного, так і емоційного), позаяк слідує за Силою, частиною якої вона стала. При обох типах жіночого щастя, сама Вища Сила очищує («здуває»/«спалює») все те зайве і нечисте, що забруднює її тіло та душу.

Один із двох типів Щастя Жінки впливає не лише на її здоров’я, але і на її долю (досвід життя), оскільки здоров’я та доля впритул залежать від внутрішнього стану щастя. Коли жінка щаслива завдяки дотриманню (відданості) тієї Сили, від якої вона відчуває Опіку, то ця Сила сама подбає про те, щоб у неї було щасливе життя.

Останнім часом у жінок переплутане розуміння змісту і значення поняттяЩастя” . Через це, на жаль, жінки роблять помилки. Стереотипність думок суспільства та дотримання стандартних соціальних настанов про « щастя сучасної жінки» (за яким жінка має бути одночасно і залежною, і незалежною від чоловіка — і слабкою, і сильною — в залежності від її вигоди). Ці подвійні стандарти позбавляють жінку можливості отримати стан Щастя. А її чоловік бачить її мінливість та відчуває це як хитрість, зрадництво.

На початку стосунків заради Щастя жінка розуміє щастя як «бути з милим поруч» , тобто повністю довіритися чоловікові. Але через деякий час вона виявляє недоліки у своєму характері й поведінці, проявляє нетерпимість і претензії до чоловіка, розуміє необхідність вміти налагоджувати стосунки та вміти підлаштовуватися. Це болючий та складний процес. Тому багато жінок відмовляються від природного Жіночого Щастя та починають думати про інший — протилежний — тип щастя: або нехай під неї підлаштовується чоловік, або жити зовсім без чоловіка.

Чи можливий якийсь спосіб життя та взаємин, коли «і так, і так»? Ні.

Хоча така спроба поведінки зручна в особистісному плані, коли хочеться мати свій «особистий простір», але, врешті-решт, все ж людина не розвивається, тобто не еволюціонує — її особистість не зріє. А у «положенні балансування» кожен з партнерів піклується за свої інтереси, свої цілі та свою недоторканність, постійно стежить за іншим партнером — щоб той виконував свої «партнерські зобов’язання». Як наслідок, жінка в таких стосунках не росте, не еволюціонує — тобто не може проживати вищий стан свідомості ніж той, на якому знаходиться.

Інший варіант, коли жінка йде не за чоловіком, а за якоюсь Вищою Силою, яку вона відчуває як Бога або його представника, теж вельми важкий і тяжкий. Це вимагає від жінки постійно співвідносити та підладжувати свої інтереси з цією Вищою Силою, яка не схожа на чоловіка і тому не піклується про неї (в тому числі, не заспокоює, не обіймає її, не жаліє). Тоді у таких жінок часто виникають зриви: «я втомилася бути сильною, я хочу щоб про мене подбав гідний і сильний чоловік…». У них починається туга по сильному чоловікові, вона перестає бути відданою своїй Вищій Силі та повертається назад в стан « звичайної жінки» . Подібні зміни в стані жінок відбуваються дуже часто, вони рухаються то вперед, то назад (хаотично), виникає спустошеність.

Невизначеність в типі щастя та в стосунках впливає на чистоту жінок і наповнює їх різнорідними відчуттями та суперечливими якостями. Вони вбирають в себе різнорідні якості та досвід життя, що призводить до більшої неясності з приводу того, куди вона йде — за ким (якою Силою) вона слідкує, хто їй надає опіку (захист та покровительство), якій силі вона належить.

Мука від невизначеності забирають відчуття щастя. Здається, що альтернатива та множинний вибір – це, нібито, перевага. Але насправді це – велике випробування, особливо для жінки. Коли вона починає рухатися двома шляхами різними напрямками, до неї часто приходять сумніви. Щоб стан Щастя з’явився та зростав, жінці потрібно йти «одним шляхом» (у напрямку одного типу Щастя), не змінювати його і бути терплячою. Перші чотири роки взаємин потребують величезного терпіння, лише тоді жінка починає відчувати стабільне щастя. Вона починає розуміти , що щастя – це не “спонтанне життя” («ми всі народжені для щастя як птахи»), а його треба знайти та заслужити — досягти через подолання труднощів та випробування. Якщо жінка покаже свою відданість, то стан Щастя досягається — вона стає по-справжньому щасливою.

Часто висловлюються фразами «слабка жінка» або «сильна жінка» про її спосіб життя та стосунки, але забувають, що “дужим” або “слабким” не можна бути самому-по-собі, а тільки відносно когось іншого. Якщо говорять про конкретну жінку, тоді її порівнюють за силою її конкретного чоловіка.
(1) Якщо жінка йде за чоловіком , то це означає, що вона – “заміжня” , та природно що її чоловік веде її, як сильний та гідний.
(2) Якщо жінка йде за якоюсь Вищою Силою, то вона відчуває цю Силу вищою і сильною відносно себе.
(3) Якщо жінка веде свого чоловіка, тоді вона відчуває свою природну міць та соціальну силу більш потужною, ніж у чоловіка.

 

Крім того, якщо жінка йде за якоюсь Силою, то ця сила не Родова, а Природна.   Ми живемо в «просторі духів».   Мій Родовий Дух – це той дух, який для мене первинний, основоположний, надважливий; а навколо нього – безліч «духів-супутників», які «при Роді», тобто “Природні духи”Рід – це Центр, а Природа – навколо нього. Відчуття Щастя – це Природне відчуття, тому я природно становлюся щасливою, коли я прилягаю (належу) до якогось Центру — до Сили якогось Роду.

Жінкам пощастило більше ніж Чоловікам, адже вони природно і легко відчувають «духи-супутники» — “духи природи“. А Чоловіки здатні легше відчувати дух Роду (дух своїх предків, свого Роду) — фундаментальний дух, який сутнісний і єдиний для чоловіка. Тому завжди Рід передавався по чоловічій лінії, для продовження Роду та посилення (розвитку та еволюції) його. Так було в усі часи у всіх народів. Цей Принцип (Закон) вище людських чи соціальних законів, його не можна змінити.

Отже, жінки мають такий вибір: вона може іти або за чоловіком, або може відчувати якусь природний дух (чи їх множину). Жінкам дана така здатність.

У чоловіків теж є подібний вибір: він може йти або за представником Родової Сили (Наставником/Учителем, Майстром чи представником Бога), або йти за представником Природних Сил (за жінкою).

У першому варіанті чоловік відчуває внутрішнє «горіння» і силу натхнення.

У другому варіанті він відчуває «розслабленість» і задоволення життям, живе в «комфорті, щасті та радості», але він залежний від жінки. Це можна назвати «приємне чоловіче щастя» ; зараз воно стає все більш поширеним. А жінки таких чоловіків стають впливовими та успішними в досягненні своїх цілей. Таки жінки – представниці Природи-Матері для своїх чоловіків, а такий чоловік як дитина в руках Природи. Подібних чоловіків та жінок наразі стає все більше і більше.

Коли Жінка йде за Чоловіком, то вона присутня в його житті як божественна істота, як ангел. Вона духовно (всієї Душею) слідкую за ним. І від цього вона щаслива, це дуже важливий вид взаємин.

Соціальні жінки (особливо феміністки) скажуть, що така жінка «нещасна», але вони самі не усвідомлюють як вони помиляються. Тому що внутрішньо така Жінка-Ангел проживає великий та світлий Потік Щастя. Їй гарно перебувати в такому стані. Хоча і в наш час досі можна знайти місця/країни, де можна побачити таких жінок, що живуть за цим принципом життя та взаємин, але їх стає все менше.

Якщо дівчина вихована в традиціях, коли її батько – мудрий і гідний чоловік, справжній глава сім’ї, тоді у дівчини з дитинства закладається ця правильна «модель сім’ї» як традиційна та вірна, яка веде до жіночого щастя. Їй не потрібно «вивчати психологію», щоб знайти своє щастя — ця дівчина вже така і є, й у неї все буде добре. На жаль, в нашому суспільстві це можна зустріти все рідше.

Сучасні люди «хочуть все відразу і негайно», як чоловіки, так і жінки. У всіх «максимальні запити», всі хочуть «виграти щастя в лотерею». Склалося поняття «легкого щастя» як до вдалої нагоди, а не як до праці над собою, не як прояву терпіння та подоланні труднощів, що приводить до закономірного набуття стану Щастя. «Щастя як лотерея», «щасливий випадок», «чарівна зустріч» (у відпустці / в нічному клубі / на дискотеці / в транспорті, тощо) – це поширена ілюзія замість технології отримання щастя.

Коли чоловік та жінка в пошуках щастя входять в щільні доленосні взаємини, то з них з середини виходить то, що було в « сплячому стані», і те, що вони самі не очікували від себе. Несподівано починають «вилазити» негативні реакції, стереотипи та дії. Як справлятися з цими негативними проявами, як працювати над собою, та знати свій шлях до щастя? Ось завдання для того, хто хоче змінити себе та не бути захопленим стандартним стереотипом «щасливого життя». Це випробування потрібно пройти. Але, на жаль, люди це не усвідомлюють та заспокоюють себе так: «мені просто не пощастило в стосунках і тому немає щастя зараз, але я зустріну іншого чоловіка, то відразу прийде щастя…». І навіть коли спалахує «нове кохання» , то почуття любові замінює зовсім інше почуття — знов розчарування — настільки швидко, що люди здивовані.

Постійний стан Щастя завжди означає присутність якоїсь Вищої Сили та має бути заслуженим через слідкування їй. Щастя не можна легко отримати, воно не «падає на голову» — так буває тільки в романтичних фільмах та жіночих романах. А щоб знайти стабільне відчуття Щастя як Світлий Стан , потрібні терпіння і відданість Вищій Силі. Інакше ми, люди, просто намагаємося втікати від труднощів — до іншого чоловіка, в інше місто або країну, на іншу роботу, в іншу філософію або релігію, до іншого коуча або вчителя. Але насправді ми переходимо від однієї ілюзії до іншої.

У перегонах за щастям люди, на жаль, шукають його зовні Зовнішній Реальності ): намагаються змінити ситуацію, оточення, місце проживання або роботи, іншу людину, і так далі. Тому жінки часто говорять чоловікові в чому він неправий , та думають, що це він позбавляє їх стану щастя — або не робить чогось потрібного для мого щастя, або робить щось, що заважає моєму щастю. Але все це – лише зовнішні чинники Проявленої Реальності, на які люди намагаються спиратися для свого щастя; але це не можливо. Стабільне справжнє щастя виникає завдяки зусиллям, відданості та сталості.

Для Жіночого Щастя жінка сама має бути надзвичайно уважною до того, чому вона слідкує, за ким вона йде, кому/чому вона віддана, кому вона себе віддає. Жінка варто бути дуже уважній, щоб не зраджувати ту Силу, за якою вона йде. Тоді приходить визначеність в житті та впевненість у долі, стабільність в стосунках і сталість в перспективі. Життя стає світлим та ясним. У своєму житті вона бачить чіткий шлях власного Щастя, пов’язаний ний з людиною / Вищою Силою.

Але якщо, навпаки, жінка продовжує займатися своїми власними планами та цілями — продовжує ходити на роботу, по клубах/дискотеках, по подругах/тренінгах і так далі, то майбутнє у неї неясне, перспектива щастя туманна. І чоловік або Вища Сила не можуть їй допомогти при всьому бажанні. Вища Сила не може бути помічником, а може бути вищим Джерелом Щастя .

Це – дві абсолютно протилежні розклади сил, коли жінка або має Центр (Сенс) свого життя, або не має його (тоді вона поводиться з чоловіком і зі всім іншим так, як їй зручно).

Таким чином, головне – це зробити вибір. Потім – терпляче та віддано слідувати своєму вибору. Жінка може або сама стати представником сили — тобто взяти відповідальність за своє життя, свою долю, або довіриться Вищій Силі / чоловікові. Це – важкий вибір, він повинен бути усвідомленим. Жінці слід глибоко відчути, що їй ближче по уродженій природі, та дуже мудро й усвідомлено рухатися обраним шляхом. Практикування цього принципу приведе до ясного розуміння.

Один з двох напрямків для кожної конкретної жінки є ближчим, природнішим. Але обидва шляхи важкі; таке життя. Це – обов’язкова умова Щастя. Божественні Сили встановили такий Вищий Закон. Людина лише може зробити вибір та намагатися витримати випробування в одному з них. Але відмовитися робити вибір, або намагатися йти кількома шляхами (так званий «баланс» основа щастя) в умовах соціального оточення та громадських настанов і стереотипів – це безперспективний варіант щастя. Це напрямок без сенсу та сили.

Тому більшість людей зараз проживають своє життя без вибору шляху Щастя, не рухатися до нього. Їм здається, що вони – нібито «і там, і тут», але насправді люди «ні там, ні тут». Це призводить до спустошення та безсилля в житті, до розчарувань і депресій. І, зрозуміло, такі люди не відчувають Щастя / Вдоволеності. Люди живуть так, що в кінці життя вони розчаровані досвідом своїх прожитих років. Вони «біжать по життю» хаотично, виснажуючи свої тіла і Душі, втрачаючи час. Люди ніби живуть, але нікуди не рухаються. Варто це усвідомлювати.

Перший важливий крок – визначитися, за якою силою я йду. Це – ключ до Щастя. Зробити вибір свого шляху – важливо для своєї еволюції, для розвитку мене як людини.

Чоловік:Складова людиниЖінка:
МогутністьСвідомістьЩастя
РозумМисленняБачення
ГідністьОсобистістьКохання
СилаТілесний досвідВідчуття
РесурсМатеріяКомфорт

/// Антін Михайлович Кузнецов
/// ‘Школа Ведаврата

*** 1 Пастка ілюзорного соціального щастя 2 Показне-і-справжнє 3 Жіноче Щастя ***

(Visited 86 times, 1 visits today)
2+
1) Пастка ілюзорного «соціального щастя», 2) показне щастя і справжнє щастя, 3) Жіноче Щастя.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *