весь — село [“Словник українській мови”]. весь (давньоруське слово; від прасл. *vьsь; біл. вёска, пол. wieś) — сільське поселення. Праслов’янське слово *vьsь походить від пра-індоєвропейського кориння *u̯ik, *u̯eik, *u̯oiko. Воно спориднено зі словами: латинським ‘vicus‘, готським ‘weihs‘, давньо-в.-німецьким. ‘wich‘, санскритськтм विवेश (вівеса). Cлов’янські мови використують для позначення сільських населених пунктів слова, похідні від “vьsь”: білоруське…
Метод / метода Метод / метода (грец. μέθοδος — «шлях крізь») – це систематизована послідовність кроків, потрібних для виконання мети або задачі, наприклад в навчанні чи виробництві; алгоритм дій (технологічний процес). Зокрема: (1) метод раціональної аксіоматики / діалектики; (2) метод аналогій / суперпозицій / феноменологічний; (3) метод логічного аналізу / синтезу. ‘ Підхід Підхід —…
Парампара paramparA परम्परा — санскритський термін = Традиція/звичай, безперервний ланцюг, спадкоємність, послідовний ряд, родовід. = Tradition/convention, uninterrupted series, succession, line/row, lineage. /// АМК ‘ ‘ ‘
лікар Коріня: лік-; суфікс: -ар. лічець; цілитель, зцілитель; доктор; “лекарь”, “врач”. Походить от праслов’янського коріння *lěkъ, від якого також пішли: ст.-слов. лѣчьба (др.-греч. ἰατρεία), церк.-слов. лѣкъ, російськ. “лекарь”, укр. лік, ліка (ж) — «ліки, лікування», болг. лек, сербохорв. ли̏jек, словенськ. lė́k, чешськ. lék, словацьк. liek, польськ. lek, в.-луж. / н.-луж. lěk. Подібно словам: ст.-слов. лѣчити,…
Слова «вдоволений» / «вдоволення» / «вдоволеність» — етимологія і відповідники 1. “удовіль” — «досхочу, уволю»; префіксальне утворення від прислівника “доволі”, що виник зі словосполучення “до волѣ” (‘доволѣ’ — «достатньо»). Словотвірні варіанти: вдоволений вдоволення вдоволений вдоволення удоволь удовольнити / удовольняти удовольнитися / удовольнятися Етимологічні відповідник: “доволі”. 2. “удовляти” — «задовольняти, удовольняти» від “удовольняти”, “удовольнити”, похідних від…
Аура Аура (αὔρα) — в стародавній Греції богиня легкого вітру. У латинській мові та давньогрецькій мові слово “аура” (‘aura’/’ora’, αὔρα) означає «бриз» («тихий вітер»), «дих» («дихання»). В середньоанглійській мові воно позначало «ніжний вітерець». С кінця 19 сторіччя (в спіритуалістичних колах) аура – це «тонка еманація навколо тіла». Аура (т.зв. «тонке тіло» / «енергетичне поле людини»)…
Мова – це найважливіший фундамент нації. У мові показано й зафіксовано найглибші джерела свідомості та мислення народу, народну мудрість і споконвічні знання. Мова – це виток патріотизму та ключ до вивчення культури, історії, традицій, культури. Мова показує народ у зовнішньому світі, є ознакою та кордоном нації/етносу. Нація повинна берегти свою мову як свою землю. Якщо вмирає мова,…
Слово “чоловік” – етимологія 1. чоло (“на чолі”) — етимологія: “чоло” = «цвіт», тобто «найліпша частина». “Чільний” — від іменника “чоло”, який — від праслав. *čelo (церк.-слов. челесний — «вищий, головний», ст.-слав. чоло, укр. чоло, беларуськ. чоло, болг. чоло, сербохорв. чѐло, словенська. čẹlo, чеськ., словацькою. čеlо, др.-чеськ. čеlеsеn, čеlеsn, польск. сzоłо, в.-луж. čоłо, н.-луж. соłо,…
слово “пити“: “пи-” корінь, “ти” – суфікс. Ви-пи-ти Пере-пи-ти Пи-л-и … Cлово “п’ємо” – Закінчення – “ємо”, корінь – одна буква “п”. ‘ ‘ слово “жити“: “жи” – корінь, “ти” – інфінітивний суфікс. У дієсловах на “ти”, “ти” – це суфікс. У інфінітиві (неозначеній формі) “ти”/”ть” розглядається як суфікс. Певний час у шкільному курсі…
