Ведичний календар: коли починається Сонячний та Місячний новий рік?
У давніх цивілізаціях — Мізинської, Трипільської, Ведичної та інших — люди жили в злагоді з Вищими Силами, з Природними Законами. І тому вони кожен день відзначали (оживляли та дякували) певну Силу життя, певну якість Свідомості. Зі сходом – з початком кожного нового дня – на найвитонченішому рівні життя пробуджуються фундаментальні Сили життя, що впливають на даний день і керують часом та даним днем.
Час різний, кожен день різний за своїми якостями, що можна побачити та по руху Космічних Сил та астрономічних об’єктів. Протягом дня в різний час пробуджуються різні Сили життя (великі Сутності, Девати, Божества), які змінюють якості часу щохвилини, щогодини, щодня, щотижня, щомісяця, щороку, по 12-річнім ритмам, по 60-річнім циклам і так далі. Завдяки знанню цих Сил життя (Грах, «планет»), їх циклів, їх якостей / властивостей і їх впливів, сформувалися природні календарі, з яких найвідоміший – це Ведичний календар.
Сили життя (Грахи, «планети») реальні. Це – великі вселенські Сутності (Природні Закони, Девати), вони описані та в древніх ведичних текстах як живі імпульси, що виявляються в кожній точці світобудови, в тому числі в людському тілі. Ми можемо знайти їх у своїй свідомості як відчуття, досвід.
Ведичний календар показує те, які Вищі Сутності (Девати) жваві в кожен момент життя людини, що допомагає діяти в згоді з часом – з циклами та ритмами: 60-річним, 12-річним, річним, місячним, тижневим, добовим і так далі.
Звернення уваги на цикли та ритми життя і застосування знаннях про Грахи (великі сутності, Девати, «планети») пробуджує їх у свідомості, в тілі й оточенні людини. Коли Девати живі, то вони проявляються у своїй цілісності («гармонії») і злагоді.
Ведичний календар – це реальні та живі цикли Грах [Сил життя, «планет»] і Деват [Великих Сутностей], які допомагають звернути увагу на них, на внутрішні відчуття, на пов’язані з ними події в моєму житті. Так всередині мене проявляється і виділяється головна Сила життя – мій Дух (Сурʼя), моя Свідомість (Атма). Завдяки цьому фундаменту для мене відкривається поле всіх можливостей – всезнання і здібності.
‘
У Джйотішу [ведичній астрології] та астрономії та літочисленні 9 Грах – Сил життя, «планет». Це – Сурʼя, Чандра, Гуру, Шані, Мангала, Шукра, Буддха, Раху і Кету [Сонце, Місяць, Юпітер, Сатурн, Марс, Венера, Меркурій, висхідний вузол і спадний вузол]. З них Юпітер і Сатурн – самі повільні планети, тобто їх періоди обертання найдовші, це – 12 і 30 років відповідно. Крім того, ці дві Грахи [Сили життя, «планети»] надають особливий довготривалий вплив як на всю Землю, так і на людину. «Найменше спільне кратне» (Н.О.К.) для 12 і 30 разом 60.
Таким чином, рух Юпітера і Сатурна формує 60-річний цикл, в момент початку якого обидві планети з’єднуються (тобто між ними 0°), потім кутова відстань між ними зростає до максимуму (коли між ними 180 °), і потім зменшується знову до їх з’єднання, яке трапляється кожні 60 років.
ʼ
Що таке рік
Рік — це одне видиме обертання Сонця навколо Землі, тривалістю 365¼ доби (сонячних днів), протягом якого Сонце проходить рівно 360°. Існують і коротші періоди / цикли часу – сонячний місяць, місячний місяць, Пакша (половина місячного місяця), тиждень, сонячний день (доба), місячний день (Тітхі).
У Ведичному календарі як момент початку року використовується не час 00:00:00 дати 1 січня за григоріанським календарем (причому різні моменти для різних місяців на Землі), а зовсім інший момент часу дає початок відліку року, що не тільки має пояснення з точки зору астрономічних принципів, але і єдиний для всієї Землі!
Річний цикл – це період обертання Землі навколо Сонця, рівний 365.24 сонячних діб. В результаті руху Землі по орбіті навколо Сонця, вона робить видимий рух по небосхилу серед нерухомих зір, проходячи повний круг за рік.
На жаль, початок нового року як 1 січня є випадковим, обраним Григорієм без будь-якого пояснення і без зв’язку з Законами життя, з Принципами світобудови. Такими ж умовними і неприродними датами «початків нового року» є 1 вересня та 1 березня (хоча з них початок березня – найменш неправильне). Через це випадкове і волюнтаристське рішення Григорія календар став називатися як «григоріанський календар».
Разом з тим, у Ведичні календарі (літочислення) і Ведичній астрономії є день і навіть момент, який обґрунтовано з точки зору Законів життя та астрономічних / астрологічних принципів є початком Ведичного року («початком нового Ведичного року»), оскільки в певний день і в конкретний момент (однаковий для всієї Землі) починається новий річний цикл обертання Землі щодо Сонця.
Як ми знаємо, видимий шлях руху Сонця по небу — екліптика — і видимі траєкторії руху планет по небу — зодіак — є лінією / поясом, що складається з дванадцяти частин, з 12 зодіакальних сузі́р’їв. «Знаки зодіаку» рівні за розмірами (по кутовий тривалості), тобто протяжність кожного зодіакального сузір’я («знака») дорівнює 30 градусам (360° / 12 = 30°). У кожного зодіакального сузір’я — Раши — є точка початку; це конкретна точка на екліптиці, зазвичай поруч з яскравою і помітною зіркою. Оскільки Сонце протягом року рухається по екліптиці (через «знаки зодіаку»), то буде абсолютно природним і правильним прийняти за початок Сонячного річного циклу ту точку, яка є початком 1-го зодіакального знака. Ця точка – це 0° першого сузір’я «Овен сидеричного зодіаку» (Меша-Раши).
Є різниця (зсув) між сидеричним зодіаком і тропічним зодіаком, яке зараз (у 2022 році) дорівнює приблизно 24°. Тобто сузір’я «Овен» сидеричного зодіаку (Меша) і сузір’я Овен тропічного зодіаку відрізняються, вони по-різному розташовані на зодіаку (екліптики). І зрушення досить велике, позаяк це є 24 градуси. Кутова величина цього зсуву (різниці) називається ‘Аянамша‘ (‘Аянамса’). Причина цього – це явище прецесії тропічного зодіаку.
Але повернемося до того моменту, який є моментом початку Ведичного Сонячного року. 14 квітня кожного року Сонце (Сурʼя) входить в 0° першого сидеричного зодіакального «сузір’я Овен», в Меша-Раши. У цей день починається новий річний цикл – новий цикл руху Сонця. Тому в цей момент (для всієї Землі) починається новий Сонячний рік згідно з ведичним календарем (літочисленням), на підставі Принципів і закономірностей Ведичної астрономії та Джйотішу.
~~~
Крім того, існує Ведичний місячний рік, а також місячні місяці. На їх підставі теж можна знайти астрологічно обґрунтований і відповідний Законам Сил (Вищим Принципам) момент початку Ведичного місячного року. Це – момент молодика навесні (‘Васанта’), коли починається перший (і весняний) місячний місяць (‘Чайтра’). Крім того, цей же момент – це момент початку 9-денного Свята Весни (‘Васант-НаваРатрі’).
Назви місячних місяців засновані на Раши, в який Сонце переходить упродовж місяця за місячним календарем; тобто ім’я місячному місяцю дає Раши, в який входить Сонце між двома молодиками, що відзначають початок і кінець місяця за місячним календарем.
Тому 12 імен Раши відповідають 12 назв місячних місяців (मासाः):
- Меша => Чайтра;
- Врішабха => Вайшакха;
- Мітхуна => Джйештха;
- Карка => Ашадха;
- Сімха => Шравана;
- Канья => Бхадрапада;
- Тула => Ашвіні;
- Врішчіка => Картіка;
- Дхану => Маргашірша;
- Макара => Пауша;
- Кумбха => Магха;
- Міна => Пхалгуна.
Таким чином, місячний місяць, коли Сонце переходить, наприклад, в Меша-Раши, називається «місячний місяць Чайтра»; в його перебігу Сурʼя спочатку знаходиться в Міна-Раши, а потім – в Меша-Раши.
А місячний місяць, коли Сонце переходить, наприклад, у Врішабха-Раши, називається «місячний місяць Вайшакха» ; в його перебігу Сурʼя спочатку знаходиться в Меша-Раши, а потім – у Врішабха-Раши.
І так далі.
Місячний місяць «Чайтра» починається з молодика перед переходом Сурʼї [Сонця] в Мешу [Овен].
Перехід відбувається 14 квітня, а перший місячний місяць місячного року починається з молодика перед цим.
Слово «Чайтра» означає «Весна» або «Меша-Раши» [«Знак Овен»].
~~~
Молодик (початок) першого місяця за місячним календарем – місяці Чайтра – зазвичай відбувається в березні або квітні григоріанського календаря. Це – початок Ведичного місячного року; «Місячний» означає «материнський», «жіночий», природний, матеріальний, проявлений, земний, практичний, спрямований на добробут і гаразди, на підготовку для засівання матері-землі, щоб Природа дала рясні результати (урожай, отримання плодів, і так далі). І, навпаки, початок Ведичного Сонячного року – це духовна, родова, внутрішня, глибока, нематеріальна, божественна; тому «Сонячний» означає Родовий, «чоловічий», «батьківський», внутрішній, непроявлений, нематеріальний, духовний.
Отже, з ведичної традиції — згідно з ведичною астрологією та астрономією — початок Ведичного Сонячного року відзначається 14 квітня кожного року. 14 квітня Граха Сур’я [«планета Сонце», Сила Сонця] переходить в перший Раши сидеричного зодіаку – в Меша-раши [«знак Овен»], де знаходиться в екзальтації (‘Учча’) протягом сонячного місяця, тобто кожен рік з 14 квітня і по 14 (або 15) травня.
Такий Ведичний Принцип (закономірність) для відліку початку року (річного циклу) саме з даного (1-го) сонячного місяця, протягом якого Граха Сурʼя [«Сила Сонця»] – найважливіша Граха [Сила життя, «планета»] – перебуває в стані екзальтації (тобто в кращому своєму становищі), є найвищим, природним і цінним. Якщо ми будемо відраховувати та починати рік на підставі цього Принципу – Закону Сур’ї, Закону Духу/Бога/Роду, то таке налаштування свого життя з Вищим Законом дасть нам кращі якості та успішні результати в перебігу всього року.
Аналогічно, Принцип відліку початку сонячного дня (доби) від моменту Сходу Сонця (Сурʼї) дає нам його якості протягом всього дня, що приносять пробудження, усвідомленість і успішність.
‘
Автор: Антін Кузнецов — експерт, майстер і вчитель науки Тантра-Джйотішу.
Shortlink for this post:
https://uk-ua.vedavrat.org/?p=11524