Володимир Короткевич — вірш “Заєць варить пиво”.

Від adm-ua

Володимир Семенович Короткевич – “Заєць варить пиво” – вірш та пісня
| Уладзімір Сямёнавіч Караткевіч – “Заяц варыць піва” – верш и песня.

Туман пливе з низини сивий
Над нивою голою і порожній.
“Дивіться, заєць варить пиво”, –
Жартують люди між собою.
А я зрячим бачу зором,
Як він присів біля вогню,
Три-губий, сірий, косоокий,
І пиво варити з ячменю…

Ялина іскрами стріляє,
А він приладнав казанок
І тріскою вариво заважає,
Куштує, спльовує набік.
І пиво заєць варити густо,
А на закуску – бурячок,
Трава, заяча капуста,
Галузей осикових пучок.
З Зайчихою вип’ють по маленькій
І дітям трошки піднесуть,
Полохливими голосками тоненькими
“Цвіцела морква” заведуть…

Подивишся -, не гоні з садиби,
Дай хоч на цей день спокій,
Повинна ж бути і у зайця радість
Перед холодною зимою…

Вперше надруковано – «Полум’я» 1956 № 3.
Автограф – в листі до Ю.К.Гальперина, друга У.С.Караткевіча 07/10/1955.

~~~

Володимир Семенович Короткевич (26 листопада 1930, Орша, Вітебська область – 25 липень 1984, Мінськ) – білоруський поет, прозаїк, драматург, публіцист, перекладач, сценарист, класик білоруської літератури. Яскрава фігура в білоруської літератури 20 століття. Перший звернувся до жанру історичного детективу.

Творчість Короткевича відрізняється романтичної спрямованістю, високою художньою культурою, патріотизмом і гуманістичним звучанням. Письменник істотно збагатив білоруський літературу в тематичних і жанрових відносинах, наповнив її інтелектуальним і філософським змістом. Найбільш відомі такі твори автора, як повісті «Дике полювання короля Стаха”, “Сива легенда», романи «Колосся під серпом твоїм», «Чорний замок Ольшанський», есе «Земля під білими крилами».

Предки Короткевича були шляхетського стану і походили з білоруського Подніпров’я — з Рогачова, Мстислава, Могильова та інших міст. Родич письменника — Фома Гриневич — брав участь у повстанні 1863-1864. Повстанці під його командуванням були розбиті, а його самого розстріляли в Рогачові. Цю історію Короткевич описав в епілог повісті «Передісторія», і в Прологу роману «Не можна забути» ( «Леоніди не повернуться до Землі»).

Народився 26 листопада 1930 року в Орші в родині інтелігентів. Батько – Семен Тимофійович (1887-1959) підліткам почав заробляти на життя, працював в казначействі, інспектором в Оршанском відділі. Мати – Надія Василівна (1893-1977), з роду Гринкевич, закінчила гімназію в Могильові, після виходу заміж зайнялася домашнім господарством. Мати добре знала літературу. У сім’ї було троє дітей; брат Валера (1918) загинув в 1941.

У дитячі роки родинне середовище вельми вплинуло на Володимира. Великий вплив справив дід — Василь Юльлянович Гринкевич (1861-1945), людина з багатим життєвим досвідом, губернскій скарбник; був дотепним оповідачем, від якого онук почув багато казок і народних переказів, взяв любов до природи. Дід – прототип Данила Загорського-Вежі в романі «Колосся під серпом твоїм». Від діда Володимир почув «Мати Вітру» про події Кричевського повстання 1743-1744. Розповіді діда стали джерелом для майбутніх творів.

Володимир навчився читати в 3 роки. Любив слухати казки та історії, прагнув додумувати розвиток сюжетів, цікавився історією Білорусі. У дитячі роки розмаїття талантів проявилася і в схильності до малювання, яка збереглася на все життя. Мав абсолютний слух, займався в музичній школі. Вельми любив природу; в дитинстві одна з його улюблених книг була «Життя тварин» А.Брема. У будинку Короткевича було багато книг – дідуся, батьків і його самого. У 6 років він написав перші вірші, писав розповіді, які сам ілюстрував. Вчився в музичній школі.

У 1949 році Короткевич вступив до філологічного факультету Київського університету імені Т.Г.Шевченка, в 1954 закінчив аспірантуру, був найбільш успішним студентом, вивчав твори класиків літератури, українських, польських, білоруських авторів. Цікавився літературою та історією, в першу чергу Білорусі, виданнями про національному повстанню 1863-1864.

У Києві Короткевич складав вірші білоруською мовою, писав по-українськи і по-польськи, грунтовно распрацавав літературознавчі теми, творчість Богдановича та інших. Створив повість «Дике полювання короля Стаха».

У 1951 році надруковано його вірші «Тут буде канал» і «Якуба Коласа». Під враженням відвудування рідних місць Янки Купали написав нарис «В’язинка» і надіслав його дружині Купали — Владиславі Францівні. Направив Коласу свої казки, вірші та оповідання для оцінки.

Однокурсник і друг Короткевича — Флоріан Неуважний (Florian Nieuważny) — говорив, що Володимир був душею компанії, і студенти ставилися з повагою до його мужності і принциповості. Про студентські роки, і про Україну, яку Короткевич дуже любив, написав в повесті «У снігах дрімає весна», в есе «Обрана», есе про Шевченка «І будуть люди на землі», про Лесю Українку «Saxifraga», в нарисі про Київ «Мій се Градок!» (1957-1982).

Його дипломна робота на тему «Казка – Легенда – Переказ» завдяки зусиллям академіка Білецького та викладача Назаровского отримала вищу оцінку. 1955 склав іспити кандидата наук і приступив до дисертації про повстання 1863 року.

*** Володимир Семенович Короткевич Uladymyr-Korotkevich ***


*** Заяц варыць піва ***

Уладзімір Сямёнавіч Караткевіч
(Володимир Семенович Короткевич)
“Заєць варить пиво”

Туман плыве з нізіны сівы
Над нівай голай і пустой.
“Глядзіце, заяц варыць піва”, –
Жартуюць людзі між сабой.
А я відушчым бачу зрокам,
Як ён прысеў каля агню,
Трыгубы, шэры, касавокі,
І піва варыць з ячмяню.
Яліна іскрамі страляе,
А ён прыладзіў кацялок
І трэскай варыва мяшае,
Каштуе, сплёўвае набок.
І піва заяц варыць густа,
А на закуску – бурачок,
Трава, заечая капуста,
Галін асінавых пучок.
З зайчыхай вып’юць па маленькай
І дзеткам трошкі паднясуць,
Пужлівым галаском таненькім
“Цвіцела морква” завядуць.
Пабачыш – не гані з абсады,
Дай хоць на гэты дзень спакой,
Павінна ж быць і ў зайца радасць
Перад халоднаю зімой.

Упершыню — «Полымя»,1956 № 3.
Аўтограф — у лісце да Ю.К.Гальперына, сябра У.С.Караткевіча, ад 07.10.1955.

~~~

Уладзімер Сямёнавіч Караткевіч (26 лістапада 1930, Ворша, Віцебская вобласьць – 25 ліпеня 1984, Менск) — беларускі паэт, празаік, драматург, публіцыст, перакладчык, сцэнарыст, клясык беларускае літаратуры. Яскрава постац у беларускае літаратуры 20 стагодзьдзя. Першы зьвярнуўся да жанру гістарычнага дэтэктыву.

Творчасьць Караткевіча адрозьніваецца рамантычнай скіраванасьцю, высокай мастацкай культурай, патрыятычным патасам і гуманістычным гучаньнем. Пісьменьнік істотна ўзбагаціў беларускую літаратуру ў тэматычных і жанравых адносінах, напоўніў яе інтэлектуальным і філязофскім зьместам. Найбольш вядомыя такія творы аўтара, як аповесьці «Дзікае паляваньне караля Стаха», «Сівая легенда», раманы «Каласы пад сярпом тваім», «Чорны замак Альшанскі», эсэ «Зямля пад белымі крыламі».

Продкі Караткевіча былі шляхоцкага саслоўя й паходзілі зь беларускага Падняпроўя, з Рагачова, Мсьціслава, Магілёва й іншых гарадоў. Сваяк пісьменьніка Тамаш Грыневіч браў удзел у паўстаньні 1863-1864. Паўстанцы пад яго камандаваньнем былі разьбітыя, а яго самога расстралялі ў Рагачове. Гэтую гісторыю Караткевіч апісаў у эпілёгу аповесьці «Перадгісторыя», і ў пралёгу раману «Нельга забыць» («Леаніды не вернуцца да Зямлі»).

Нарадзіўся 26 лістапада 1930 ў Воршы ў сям’і інтэлігентаў. Бацька — Сямён Цімафеевіч (1887-1959) падлеткам сам зарабляў сабе на жыцьцё, працаваў у казначэйстве, працаваў інспэктарам ў Аршанскім аддзеле. Маці — Надзея Васілеўна (1893-1977), з роду Грынкевічаў, заканчила гімназію ў Магілёве, пасьля выхаду замуж занялася хатняй гаспадаркай. Маці ведала літаратуру. У сям’і было трое дзяцей, брат Валера (1918) загінуў у 1941.

У дзіцячыя гады сваяцкае асяродзьдзе шмат у чым узьдзейнічала на Ўладзімера. Вялікі ўплыў аказаў дзед Васіль Юльлянавіч Грынкевіч (1861-1945), чалавек з багатым жыцьцёвым досьведам, губэрнский казначэй; быў дасьціпным апавядальнікам, ад якога ўнук пачуў шмат казак і народных паданьняў, любоў да прыроды. Дзед – прататып Данілы Загорскага-Вежы ў рамане «Каласы пад сярпом тваім». Ад дзеда Ўладзімер пачуў «Маці Ветру» пра падзеі Крычаўскага паўстаньня 1743-1744. Расповеды дзеда сталі крыніцай для будучых твораў.

Уладзімер навучыўся чытаць у 3 гады. Любіў слухаць казкі й гісторыі, імкнуўся дадумваць разьвіцьцё сюжэтаў, цікавіўся гісторыяй Беларусі. У дзіцячыя гады разнастайнасьць талентаў выявілася й у схільнасьці да маляваньня, якая захавалася на ўсё жыцьцё. Меў абсалютны слых, займаўся ў музычнай школе. Моцна любіў прыроду; у дзяцінстве адной зь ягоных любімых кніг – А.Брэм «Жыцьцё жывёлаў». У доме Караткевічаў было шмат кніг — і дзядулі, і кнігі бацькоў, і ягоныя. У 6 гадоў ім былі напісаныя першыя вершы, пісав апавяданьні, якія сам ілюстраваў. Вчився у музычной школі.

У 1949 годзе Караткевіч паступіў філялягічнага факультэту Кіеўскага ўнівэрсытэту імя Т.Шаўчэнкі, ў 1954 скончыў асьпірантуру, був найбольш здольныв студэнтам, вывчав творы клясыкаў літаратуры, украінскіх, польскіх, беларускіх аўтараў. Цікавіўся літаратурай й гісторыяй, у першую чаргу Беларусі, выданьнямі про нацыянальнаму паўстаньню 1863-1864.

У Кіеве Караткевіч складав вершы на беларускай мове, пісав па-ўкраінску й па-польску, грунтоўна распрацавав літаратуразнаўчі тэмы, творчасьць Багдановіча й іншых. Створів аповесьц «Дзікае паляваньне караля Стаха».

У 1951 надрукаваны вершы «Тут будзе канал» і «Якубу Коласу». Пад уражаньнем паездкі ў родныя мясьціны Янкі Купалы напісав нарыс «Вязынка» й даслаў жонцы Купалы – Ўладзіславе Францаўне. Накіраваў казкі, вершы й апавяданьні для ацэнкі Коласу.

Аднакурсьнік і сябр Караткевіча Флярыян Няўважны казаў, што Ўладзімер быў душой кампаніі, і студэнты ставіліся з павагай да ягонай мужнасьці й прынцыповасьці. Пра студэнцкія гады, і пра Ўкраіну, якую Караткевіч вельмі любіў, напісаў у аповесьцяі «У сьнягах драмае вясна», ў эсэ «Абраная», эсэ пра Шаўчэнку «І будуць людзі на зямлі», пра Лесю Ўкраінку «Saxifraga», у нарысе пра Кіеў «Мой се градок!» (1957-1982).

Ягоная дыплёмная праца на тэму «Казка – Легенда – Паданьне» дзякуючы намаганьням акадэміка Бялецкага й выкладчыка Назароўскага атрымала вышэйшую адзнаку. 1955 здаў экзамэны кандыдата наук й прыступіў да дысэртацыі пра паўстаньне 1863 году.

***Володимир Семенович Короткевич - Заєць варить пиво - вірш та пісня | Уладзімір Сямёнавіч Караткевіч - Заяц варыць піва - верш и песня ***

(Visited 418 times, 1 visits today)