Аби хліб, а зуби знайдуться.

Аби шия, а ярмо буде.

Або пан, або пропав.

Або дома не бути, або волі здобути.

Апетит з їдою прибуває.

Баба з воза – кобилі легше.

Багато дива, мало млива.

Без вірного друга – велика туга.

Без труда нема плода.

Береженого Бог береже, а козака шабля.

Біда біду тягне.

Біда помучить і мудрості научить.

Бійся не того собаки, що бреше, а того, що лащиться.

Близько лікоть, та не вкусиш.

Боятися вовка – в ліс не ходити.

Брехливу собаку далеко чути.

Було б пшоно, а каша буде.

Було, та за водою пішло.

Велике дерево поволі росте.

В закритий рот муха не влізе.

Виміняв шило на швайку.

Виріс, а ума не виніс.

Високо літає, та низько сідає.

Вище себе не підскочиш.

Від своєї тіні не втечеш,

Вісті не лежать на місці.

В ліс дрова не возять.

Вовка ноги годують.

Вода і камінь довба.

Всякому овочу свій час.

В тихому болоті чорти водяться.

Вчи лінивого не молотом, а голодом.

В чужих руках завше (завжди) більший шматок.

Гарні гості, та не в пору.

Гірко заробиш – солодко з’їси.

Година вранці варта двох увечері.

Голодній кумі хліб на умі.

Горбатого могила виправить.

Гостра була сокира, та на сук наскочила.

Готовеньке і кішка з’їсть.

Гречана каша сама себе хвалить.

Гуртом і батька добре бити.

Дай дурневі макогона, то він і вікна поб’є.

Дарованому коневі в зуби не заглядають.

Два коти в одному мішку не помиряться.

Двоє третього не чекають.

Де багато господинь, там хата неметена.

Де відвага, там і щастя.

Де коротко, там і рветься.

Де посієш, там і вродиться.
(Що посієш, те й вродиться.)

Десять разів відміряй, а раз відріж.

Дивись на зріст, та питайся розуму.

Диму без вогню не буває,

Діло майстра величає.

Дома й стіни помагають.

Живіт товстий, а лоб твердий.

За битого двох небитих дають,

Забув віл, коли телям був.
(Згадав віл, коли телям був.)

Заварив кашу, так і їж.

За все береться, та не все вдається.

Задер носа й кочергою не дістанеш.

За дурною головою і ногам нема спокою.

Зайця ноги носять, вовка зуби годують.

Заліз у багатство – забув і братство.

За моє жито мене ж і бито.

За столом не махай постолом.

З великої хмари малий дощ.

Згадала баба, як дівкою була.
(Забула баба, як дівкою була.)

Згода дім будує, а незгода руйнує.

З дурнем каші не звариш.

З ким поведешся, того й наберешся.

З миру по нитці – голому сорочка.

Знає кіт, чиє масло з’їв.

Знайко біжить, а незнайко лежить.

Знов за рибу гроші.

З одного вола двох шкур не сдеруть.

З пісні слова не викинеш.

Зробив наспіх, як насміх.

З свічкою серед дня не знайдеш.

З чорної кішки білої не зробиш.

І будень, і неділя – все лінивому безділля.

І за соломинку вхопиться, хто топиться.

І кози ситі, і сіно ціле.

І стіни мають вуха.

Їв би кіт рибку, а в воду не хоче.

Їж, що дають, а роби, що кажуть.

Йти на комара з дрючком, а на вовка з швайкою.

Його й чорт у ступі не влучить.

Казала Настя: як удасться.

Казала, та не зав’язала.

Казаному кінця немає.

Катюзі по заслузі.

Київ не одразу збудовано.

Кігтик застряг — пропав птах.

Кінець діло хвалить.

Кінь на чотирьох, та й то спотикається.

Клин клином виганяють.

Кожна жаба своє болото хвалить.

Коли густо, а коли й пусто.

Колись і в нашої кози хвіст відросте.

Кому що, а курці просо.

Косо, криво, аби живо.

Краще пізно, як ніколи.

Куди не кинь – виходить клин.

Лінивий двічі робить, скупий двічі платить.

Ліс рубають – тріски летять.

Лобом муру не проб’єш.

Лови рибу не на сковороді; а у воді.

Любить, як вовк порося.

Любиш кататись, люби й санчата возить.

Людей питай, а свій розум май.

Людям язика не зав’яжеш.

Лякана ворона куща боїться.

Мак сім років не родив і голоду не було.

Меле язиком, як порожній млин.

Менше говори – більше почуєш.

Миша не одну дірку має до хати.

Молодець проти овець, а проти молодця і сам івця.

На бідного Макара всі шишки летять.

На все свій час.

Навчить біда їсти.

Нагинай гілляку, поки молода.

На голові блистить, а в голові свистить.

На городі бузина, а в Києві дядько.

На двох стільцях не всидиш.

Надокучив, як парена редька.

Надувся, як ковальський міх.

Назад тільки раки лазять.

Назвався грибом – лізь у кіш.

Називай хоч горщиком, тільки в піч не став.

На злодієві шапка горить.

На ловця і звір біжить.

Наскочила коса на камінь.

На тобі, небоже, що мені негоже.

Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

На чужий коровай рота не роззявляй.

Не будь тим, що моркву риє.

Не вартий дірки від бублика.

Не все те золото, що блищить.

Не вчи рибу плавати.

Не кажи «гоп», поки не перескочиш.

Не копай іншому ями, бо сам упадеш.

Не лізь поперед батька в пекло.

Не святі горшки ліплять.

Не скуби гуску, поки не зловиш.

Не страши кота салом.

Не сунь носа до чужого проса.

Не такий страшний чорт, як його малюють.

Не так сталося, як гадалося.

Не так хутко робиться, як мовиться.

Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.

Не хвались ідучи на торг (ярморок/кірмаш), а хвались ідучи з торгу.

Ні в тин, ні в ворота.

Ні кує, ні меле.

Ні пава, ні ґава.

Ні риба, ні м’ясо, і в раки не годиться.

Носиться, як дурень з писаною торбою.

Обідрали, як липу.

Облизня спіймав.

Обоє рябоє.

Овечку стрижуть, а баран трясеться.

Одна бджола мало меду наносить.

Одна дяка, що за рибу, що за рака.

Одна ластівка не робить весни.

Одним пальцем і голку не вдержиш.

Одного поля ягода.

Пам’ятатимеш до нових віників.

Паршива вівця все стадо запоганить.

Перемелеться лихо – добро буде.

Під лежачий камінь вода не тече,

Піймав куцого за хвіст.

Після бійки кулаками не махають.

Пішов по шерсть, та повернувся острижений.

Плаває, як вареник у маслі.

По бороді текло, а в роті сухо було.

Поживемо – побачимо.

Помалу їдь, то далі будеш.

Поможе, як мертвому кадило.

Попав пальцем у небо.

Поспішиш -людей насмішиш.

Почав обід – мовчу, як кіт.

Правда очі коле.

Прийде коза до воза.

Про вовка помовка, а вовк до хати.

Продав кота в мішку.

Пропало, як з воза впало.

Рада б душа в рай, та гріхи не пускають.

Раз, та гаразд.

Робить, як мокре горить.

Робота не вовк, в ліс не втече.

Родичів багато, та ніде пообідати.

Рот не город – не загородиш.

Сам собі пан.

Свої люди – помиримось.

Своя губа ближче.

Семеро одного не чекають.

Силою не бути милою.

Ситий голодному не товариш.

Сказаного і сокирою не вирубаєш.

Скільки вовка не годуй, а він все в ліс дивиться.

Старий кінь борозни не зіпсує.

Старий кіт, а масло любить.

Старого лиса не виманиш з лісу.

Страх має великі очі.

Стук-грюк, аби з рук.

Там здається добре, де нас нема.

Терпи, козаче, — отаманом будеш.

Тиха вода греблю рве.

У страху очі великі.

Усього буває на віку – і по спині, і по боку,

Ухопив місяця зубами.

У чужій кошарі овець не розведеш.

Хіба все те вовк, що сіре?

Хліб їж, а правду ріж.

Хліб та вода – козацька їда.

Хоч бачить око, та зуб не йме.

Хоч біс, аби яйця ніс.

Хоч близько, та слизько.

Хоч гірше, аби інше.

Хоч дурний, та хитрий.

Хто в ліс, а хто по дрова поліз.

Хто два зайці гонить, жодного не здогонить.

Хто меч підійме, той від меча й загине.

Хто мовчить, той трьох навчить.

Хто як постелить, так і виспиться.

Це ще вилами по воді писано.

Цяця, цяця, та в кишеню.

Час – це гроші.

Через дорогу навприсядки.

Чиє б нявчало, а твоє б мовчало.

Чує дзвін, та не знає, звідки він.

Чужа душа – темний ліс.

Чужа хата – гірше ката.

Чужий кожух не гріє.

Шкурка вичинки не варта.

Шукай вітру в полі.

Щедрий на батьківські гроші.

Що бог не дав, то все в торбу.

Що написано пером, того не виволочеш волом.

Що сіре, те й вовк.

Язик без кісток, що хоче лопоче.

Язик до Києва доведе.

Як відкусиш багато – ковтнеш мало.

Як гукнеш — так і відгукнеться.

Як дбаєш — так і маєш.

Яке коріння — таке й насіння.

Як з неба впав.

Який їхав — таку й здибав.

Який Сава — така й слава.

Який харч — така й робота.

Як кіт наплакав.

Як корова язиком злизала.

Ясла до коней не ходять.

~~~

Багато грому – мало дощу

Вітер віє і не знає, що погоду він міняє.

Вода в решеті не встоїться.

Вода з вогнем не товариші.

Всі ріки до моря ведуть.

Вчорашньої води не доженеш.

Глибока вода не каламутиться.

Гостре словечко колить сердечко.

Де верба — там і вода.

Де один грибок — там цілий вінок.

Добре слово будує, а зле руйнує.

Добре слово краще за мед.

З вогнем не жартуй, воді не вір, із вітром не дружи.

За словом в кишеню не полізе.

Земля найбагатша, вода найсильніша.

Знаєш – кажи, а не знаєш – мовчи.

І від солодких слів буває гірко.

І гриба знайти треба мати щастя.

І на вовка буває пригода.

Кожний дубок хвалить свій чубок.

Краще почервоніти, як посиніти.

Ласкаве слово, що весняний день.

Люди дякують дощеві, а подорожній лає.

Назвався грибом – лізь у кошик.

Не кидай слів на вітер.

Не мни слова, говори просто.

Нема тіні без світла.

Один скаже, другий прикаже,

Одне дерево ще не ліс.

Одне приємне слово наче сад цвіте.

Пар костей не ломить.

Птицю пізнають по пір’ю, а людину по мові.

Розумній голові досить двох слів.

Сади деревину – будеш їсти садовину.

Сказав, та не зав’язав.

Сказане слово – срібло, а мовчання – золото.

Скільки сніг не лежатиме, а розстанути мусить.

Слова щирого вітання дорожчі за частування.

Слово – не горобець, як вилетить, то вже його не спіймати.

Слово не полова, язик не помело.

Слово не стріла, а ранить глибоко.

Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха.

Сонця в мішок не зловиш.

Тепле слово і в мороз зігріє.

Тепле слово і кішці приємне.

Тиха вода людей топить, а швидка – тільки лякає.

Холодним словом серця не запалиш.

Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.

Хоч річка і невеличка, а береги ламає.

Хто змок, той води не боїться.

Чим темніша ніч, тим ясніші зорі.

Шабля ранить тіло, а слова – душу.

Як овечка: не мовить ні словечка.

(Visited 173 times, 1 visits today)
1+
Українські прислів’я, приказки та промовки.
Чому жінки чутливі до Місяця? ‘Ведаврата-TV’ Антон-Михайлович-Кузнецов.... Чому жінки чутливі до Місяця? Як Місяць впливає на жінок? Як впливають 'місячні фази' (синодальний місяць) і сидеричний місячний цикл (місячний рік) на жінок? Слово "Місяць" походить від праслов. коріння *měsęcь, від котрого в числі інш...
Українська мова – основа, історія, особливості, відомості. Мова - це найважливіший фундамент нації. У мові показано й зафіксовано найглибші джерела свідомості та мислення народу, народну мудрість і споконвічні знання. Мова - це виток патріотизму та ключ до вивчення культури, історії, традицій, ...
Водохрес / Водохреще / Водоосвячення / Водоосвітлення — давнє свято вшанування Води.... ' Водохрес (Водохреща / Богоявлення / Водосвяття) Різдво Богині Дани На 12-й день від Різдва святкують Богоявлення — Водохрес (Водохреща). Сонце ввечері заходить у світові Води й освячує їх, тому називається це явище Водосвяття, Водо...
Свято (holiday) та культура як сукупність цінностей людства/громади. — Антін Михайлович Кузнецов, стаття+відео.... 1. «Свято» - це святий (сакральний) день чи пустий (бездіяльний) день? Свято (укр.) — Свята (біл.) — HolyDay (eng.) .. Свято - це первинний прояв культури людства. Цивілізаційний культурний сенс свята - в тому, що через свята форму...
Щива (Шива) — «Сивій Бог-Місяць» – Хорс. Хорс — Сивий Бог з Місяцем — Шива. ««« Хорс - це перевізник в потойбічний світ. Хорсу не можна переходити дороги. Хорсу присвячені свята, які пов'язані з Місяцем. Найголовніше свято – Народження нового Місяця – Новий рік. Місяць...
Хрест Сварога, Козацькій Хрест, Око Роду, 8-променевий Коловорот Сварога, камінь Вівтар (Латир, Олтар, Алатир), 8-кутна Ружа (Зірк... Хрест Сварога, 8-кутна Ружа/Зірка . 1. Назва. Назви, що згадуються у різних джерелах: * Хрест Сварога, * Козацькій Хрест, * Око Роду, * 8-променевий Коловорот Сварога, “колесо Сварога”, * священний камінь Вівтар (Латир, Олта...
Мокош — жіноча Богиня шлюбів і дітонародження, щастя, врожаю, жіночих ремесел.... Макош – Богиня Землі, рослинності, володарка вологи, Посередниця між Небом і Землею, Богиня-Жінка покровителька врожаю, дощів, пологів. Мокош (Макош, Мокоша) – Богиня жіночої половини людства, тобто Богиня-Жінка, Богиня щастя й врожаю, п...
Жанри театру та стилі театру. Жанри театрального мистецтва: Драма - один з провідних жанрів драматургії, починаючи з епохи Просвітництва, в якій зображений світ реальної людини в гострий конфліктних, але не безвихідних взаєминах з суспільством або самою людиною. З 20...
Перун — Сила Мудрості та Справедливий Суддя. Перуновий тиждень Літнє свято Перуна. Поняття Перуна — це принцип божественного прояву, це енергія очищення. Блискавка — це фізичне місце, де проявилася сила Перуна, так само як Сонце — місце, де проявляється сила Дажбога. Тут діє принцип...
Позначено на:        

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *