Що таке ① Ум, ② Розум, ③ Інтелект, ④Розсудок, ⑤ Свідомість? Які відмінності між інструментами мислення людини?

Від adm-ua
««« apples — яблука »»»

П’ять інструментів мислення людей – п’ять типів розуму

Для мислення людина має п’ять інструментів:

1) Ум [що сприймає] = Mind — “[воспринимающий] ум”;

2) Розум = Intelligence / Rationality — “разум”;

3) Інтелект = Intellect — “интеллект”;

4) Розсудок/глузд = Reasoning — “рассудок”;

5) Свідомість = Consciousness — “сознание”.

 

~~~

① Ум, ② Розум, ③ Інтелект, ④ Розсудок та ⑤ Свідомість.

 

  1. Ум [що сприймає] / Мислення (думання) — це інструмент сприйняття (відчування) і мислення людини для відображення дійсності [у свідомості] у вигляді думок (понять, сенсів, смислів, ідей). 

   Це — інструмент для отримання пізнавального досвіду від об’єктів навколишнього світу (зовнішній реальності) та взаємодії з ними, також без безпосереднього сприйняття їх (“торкання” з ними). 

  1. Розум (ratio/νους) — це інструмент розуміння закономірностей та здатність узагальнення понять, як вища розумова діяльність людини. 

  Розсудливий розум – це здатність до отримання знань (також до навчання) на основі досвіду та застосування абстрактних смислів (ідей), і до використання цих знань. 

  1. Інтелект (intellectus = «аналітичні мислення», «поняття») — це здатність мислити логічно (логіка +пам’ять/інформація), систематизувати інформацію та класифікувати її, аналізувати та синтезувати, і таким чином вирішувати завдання

       Інтелект пристосований під вузьке “цільове мислення” в обмежених життєвих завданнях (“інтелектуальний інфантилізм”), обмежений стереотипами та стандартними орієнтаціями. Тому він схематизує поведінку (патерни), проявляє ригідність (негнучкість) і дає упереджені шаблонні оцінки

  1. Розсудок (глузд / “сенс” / нус [ноос]) — це інструмент оперування поняттями й абстракціями [в межах заданої сфери]; це раціональне абстрактне мислення, яке працює умоглядно (філософськи / “теоретично”) — тобто заради сенсу (“суті”), без зважання на приклади, прояви чи деталі (“форми”). 

    Функція розсудку — на підставі [класифікування] відомостей/фактів — умоглядно робити розумові висновки, систематизувати знання за закономірностями та правилами. 

  1. Свідомість (świadomość) — це здатність людини пізнавати навколишній світ і себе (за допомогою мислення, інтелекту та розуму).

   Функція свідомості – це суб’єктивне усвідомлення [об’єктивної] дійсності (зовнішнього світу) у формі суб’єктивних {!} якостей [усвідомлень/урозумінь], яке пов’язане зі світоглядом {!} і самосвідомістю

    Побудова «образу світу» (“world image” {world view}), що відповідає [рівню] освоєння та усвідомлення людиною буття {!}, — це суб’єктивне відображення поєднання всіх реальностей:
(1) уявлення/поняття/розуміння, (2) сприйняття/відчуття/почуття, (3) об’єкти/дії/результати.

~~~

Систематизація понятьум”, “розум”, “інтелект”, “розсудок” (глузд) і “свідомість

 

   1. “Ум” — мислить/сприймає  =  “я сприймаю яблуко” (нюхаю, їм, дивлюся, торкаюся, відчуваю…). 

   2. “Розум” — знаходить закономірності  =  “я узагальнюю всі яблука і бачу закономірності: круглі, 10-см, їстівні, соковиті”. 

   3. “Інтелект”  —  розрізняє, аналізує  =  “я розрізняю свої відчуття від яблука, я розрізняю та класифікую яблука”. 

   4. “Розсудок” — робить висновки  =  “я роблю висновок («теорію/гіпотезу») про поняття «яблуко» і категорії  «яблука»”.

   5. “Свідомість” — усвідомлює/розуміє/знає  =  “я усвідомлюю і це конкретне «яблуко» (примірник), і поняття (категорію) «яблука»”.

~~~

1. Ум

Ум — від праслов’янського (праукраїнського) слова “umъ“,  у якому виділяється корінь u̯- (← від індоєвропейського коріння *аu̯ – «сприймати [органами чуття]») і суфікса -m {що є також у праслов’янських dymъ (укр. дим), šumъ (укр. шум)}.
Хорватське “ум” — ум/мислення. Сербське “ум” — ум/мислення/розум. Словацьке “um” — думка/мислення. Словенське “um” — ум/мислення. Чеське “um” — мислення/наука.
goroh.pp.ua/Етимологія/ум

Ум = філософське поняття, яке виражає здатність мислити.
— uk.wikipedia.org/wiki/Розум_(філософія)

«На уміна думці, у думках [у мисленні]…». «Приходити на ум — думати про щось, задумуватися про щось / над чимсь».
— slova.com.ua/word/ум

«Всяка тримає свій Ум голова…» («Всяка голова тримає свій Ум…») — Григорій Сковорода:
— ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=273

2. Розум

   Розум / раціональність (= reason/reasoning, rationality) – це здатність виносити раціональні судження і робити висновки/умовиводи.

Розум – це інструмент пізнавальної діяльності як здатність узагальнювати результати раціонального пізнання — робити раціональні судження і набувати раціональні знання.

Розум осягає сенс, знаходить зв’язок явищ, усвідомлює закони світу (світобудови та суспільства) і знаходить доцільні способи їх застосування.

Теоретичний розум виробляє правильне (справжнє) раціональне знання.
Практичний розум спрямований на правильну (справжню) раціональну дію.

 

4. Розсудок

Розсудок – це рівень мислення як оперування абстракціями та поняттями;
функція глузду — робити розумові висновки, систематизувати відомості/факти за правилами та отримувати нові знання.
— uk.wikipedia.org/wiki/Розсудок

«… думка Піфагора: “душалюдини поділяється на три частини: Ум [мислення], Розсудок [глузд/судження/розмірковування] і пристрасть [натхнення/мотивація].»
— slovopedia.org.ua/104/53408/1085117.html

///

(Visited 772 times, 1 visits today)