«Питання про взаємини з батьками»
Це дуже загальне питання. По-перше, батьки — це батько і мати, і до них має бути різне ставлення. А по-друге, що стосується дітей, то і тут теж важливо уточнити про кого йде мова, про синів або про дочок. Отже, отримуємо чотири різні варіанти відносин.
Що стосується ставлення дочки з мамою. Дочка повинна перейняти у матері всі її кращі жіночі якості та вміння. Це стосується як побутових знань, так і вміння слухати чоловіка, правильно поводитися. Дочка повинна отримати від мами приклад правильного ставлення до чоловіка, отримати досвід правильних відносин у сім’ї (на основі єдиноначальності й ієрархії). І якщо дівчинка добре цьому вчиться, то цього достатньо для того щоб був мир і порядок як в цій сім’ї, так і в її майбутньому сімейному житті.
Відносини з батьком у дочки повинні складатися таким чином, щоб вона розуміла, що батько — її захист, це рід, до якого вона належить. І оскільки вона народилася у цього батька, то вона є представником його роду, і має його поважати, причому, не формально, не на словах, а по суті. Якщо дочка дійсно буде поважати батька, то це їй дуже допоможе в житті, причому, як в сьогоденні, так і тоді, коли вона вже буде жити окремо, у шлюбі з іншим чоловіком. Тобто, якщо батько відповідальний і сильний, таким, власне, яким і повинен бути, то він буде дбати про дочку, давати їй все найкраще. Однак, він зможе їй все це давати тільки в тому випадку, якщо вона від нього буде приймати. У цьому і буде проявлятися повага дочки до батька. А слухняність і повага до батька переросте в відданість і служіння чоловіку.
Тут міститься дуже важливий аспект виховання дівчинки, закладка благополуччя її майбутніх відносин з чоловіками. Дівчинка повинна з дитинства навчитися приймати від головного свого чоловіка турботу, поважати його, бути слухняною, м’якою, поступливою. Спочатку вона бачить це на прикладі відносин між батьками, намагається наслідувати поведінку матері. І якщо, мати ставиться до свого чоловіка з належною повагою, то й у дочки конфлікту по відношенню до батька бути не повинно.
Якщо ж цього немає, особливо якщо в сім’ї мати взяла під контроль ситуацію, тоді дочці дуже складно навчитися поважати свого батька. Вона не може зрозуміти, в чому взагалі полягає його роль. І у цієї дівчинки будуть проблеми в її майбутній сім’ї. Тому головне, щоб мати або якісь життєві ситуації не завадили дочці навчитися поважати свого батька, і дозволити йому про себе піклуватися.
Якщо розглядати відносини сина до батьків, то тут у дитини має бути виховане ще більш явне розуміння того, що батько — це представник роду, в якому він народився. І більше того, якщо жінка, дівчинка, представляє рід свого батька тільки поки не вийде заміж, а потім йде до іншого чоловіка, щоб народжувати йому дітей, і ставати продовжувачкою роду чоловіка, то син завжди залишається представником роду свого батька, і він повинен не зрадити, не принизити, не зганьбити свій рід. Тому батько повинен постаратися максимально передати сину свій життєвий досвід. Не можна покладати надію на школу, суспільство або якісь навчальні заклади, все це лише зруйнує взаємини батька і сина. Батько, якщо він не досить впевнений у собі, сумнівається, що веде правильний спосіб життя, заради сина повинен постаратися визначити в собі ту силу, за якою піде, і зможе повести сім’ю, те, заради чого він живе, розпізнати головну мету свого життя, і постаратися слідувати за нею. І тоді син буде поважати батька.
Ставлення сина до матері. Він повинен розуміти, що мати — це головна помічниця батька. І він повинен бути вдячний їй за те, що вона його народила, вигодувала. Він повинен поважати і цінувати її за це. Але він повинен розуміти, що основою сім’ї, главою її є батько, і тоді ієрархія не буде порушена, в сім’ї буде порядок. А коли син виросте, і стане самостійним, він зможе знайти собі таку ж гідну жінку, яка теж буде його підтримувати і допомагати йому в житті.
Shortlink for this post:
https://uk-ua.vedavrat.org/?p=10098