«Кредит» — віра / довіра; позика, заборгованість.

Від adm-ua
*** Кредит — віра довіра позика заборгованість ***

  1. Кредит  — віра / довіра; позика, заборгованість

1)    Витрачені цінності (фінансові кошти).

2)    «Кредит довіри» — позика/займ віри (Віра {!}).

Кредит – це також комерційна довіра, платоспроможність («Купець був відомий в місті, солідний і з міцним кредитом»).

3)    Борг чи обов’язок ? “Вина/повинен” («я винен») чи “позика” / ‘pozyczka’ (позичення) чи “довг”?

Borg — «позичка» (borgen — «позичити») первісно означало «давати милість/пощаду, давати строк для виплати» (“Етимологічний словник української мови”, т.1, с.229).

Фразеологічні звороти від “борг”: «бути в боргу» — бути зобов’язаним комусь (“Словник української мови”).

4)    Кредо (лат. ‘credo’ — «вірю») – це основа віри {!}, ідеологія та світогляд, переконання і принципи (“то/той, в що/кого я вірю “, кому довіряю[ся]).

Наприклад: «життєве кредо», «політичне кредо», «творче кредо».

5)    Кредит – п. сторона «прибутково-видаткових книг», куди вносяться всі витрачені цінності, борги і витрати.

 

Дебет  (лат. debet   — «[він] тут повинен, запозичає / винаймає, взяв в борг»)  —  ліва сторона бух-рахунку;  збільшення дебету означає збільшення майна (“актив“), прибуток.

Кредит (лат. credit — «[він] тут вірить/ сподівається, позичає, дає в борг/займ») — права сторона бух-рахунку; обов’язок/зобов’язаність; зменшення майна (“пасив“), витрати.

 

Праіндоєвропейське слово *kred-dhē- — «в серце дівати/ подіти /класти», «вірити».

Д.індійське śrád-dádhāti — «вірить, довіряє»; сила жерця श्रद्धा  (śraddhā) — «віра, довіра, вірність, відданість»

Латинське слово ‘credere’ — «вірити, довіряти; давати в борг, позичати».

 

! Хто кому має вірити
[1] той хто дає кредит (позичає, дає в борг/довг);   чи
[2] той хто бере кредит (винаймає, отримує в борг) ?

 

  2. Від’ємні числа — негативні числа

Вперше від’ємні числа були в Індії (приблизно з 7 сторіччя), де трактувалися як борг, недостача, відсутність.

У Європі визнали на тисячу років пізніше; від’ємні числа називали хибними, уявними, абсурдними {!}.

Їх опис в «Книзі абака» Леонарда Пізанського (1202 рік) трактує негативні числа як борг {!}.

Бомбеллі та Жерар у своїх працях вважали від’ємні числа позначенням нестачі {!} чогось.

У 17 сторіччі Паскаль вважав, що «ніщо (nothing) НЕ може бути менше ніж ніщо (nil)». {!} →
Від’ємні числа – це неіснування, це протилежність {!} існування — відсутність буття.

Відлунням того – це факт, що в арифметиці  [1] операція віднімання і [2] знак негативних чисел позначаються одним і тим же символом «мінус», хоча алгебраїчно це зовсім різні поняття.

Пропорція  1:(-1) = (-1):1  парадоксальна — перший член зліва більше другого, а праворуч – навпаки; виходить, що більше рівне меншому — «парадокс Арно».

 

Що є в Природі відповідне від’ємним числам?
Що у Світі існує як «негативне число» — що подібне «негативному» ліченню ?

Дерево негативної висоти? Негативна кількість плодів? Негативне число джерел/рік? Негативна кількість предметів? Літом пройшло негативне число дощів? Засіяно негативне число соток городу? Лікар вилікував негативне число хворих?

 

    3. Який сенс — сутькредитованого / позиченого?

Коли я тримаю в руках позичені гроші, то [1] що мені відчувається, й [2] що є насправді ?

Я маю «+»/ “прибуток” — «позитивні», наявні, отриманні цінности?
чи
Я маю «» / “витрату” — «негативні», відсутні, витрачені / втрачені цінності?

Витрачений = втрачений   —   («потраченное = утраченное/потерянное»).

 

*** Кредит — віра довіра позика заборгованість ***

(Visited 169 times, 1 visits today)