Крішна-Джанма-Аштамі – День народження Кришеня.

Кришень – це давньослов’янський (ведичний) Бог. Він згадується у Велесовій Книзі в списку Богів. Відомий в Індії Крішна – це ‘аватара’ (втілення) Вішну, який був посланий на землю Вищим Богом (Отцем Небесним) з певною метою. Вішну – це, скоріше, сонячний Бог (що йде від Сур’ї), а Крішна, навпаки, – це «заходяче Сонце» ( «Темне Сонце») з переходом його в місячну сутність.

«Сонце» виступає як вертикальний і висхідний символ Неба-Батька / Рода / Бога / Духа (Небесного Отця), і він «трощить» кайдани до нижнього матеріального світу і тим самим «покриває» (= «дах», рус. «крыша») Мати-Землю. Символ Сонця (Сур’ї) в українській традиції – це ‘Козак Мамай “, що символізує« Сонце »(Сур’ю), який закінчив свій об’їзд Неба (Верхнього Простору) і сів відпочивати і грати на кобзі (« Сонце грає »), перед тим зняв шапку і поклав її на Землю, тобто «покрив» (= «дах») Мати-Землю! Оселедець на голові Козака-Мамая, як і шікха у «кришнаїтів», – це ознака місячної ( «темної», ‘Кршна’) сутності його образу, як символу потойбічного ( «темного») світу. Як Христос, який спустився з Небес (Верхнього Світу) до людей, так і Крішна теж виступає в образі візника ( «перевізника»), що теж є ознакою Місяця (Чандри).

Місячний Бог Хорс.

Схожий на Кришеня, з точки зору відданості Сонця (Сур’ї), – це місячний Бог Хорс. Їх імена теж близькі – «крижа» / «крыша» ( «крижі») і «хрест» / »хорс» ( «хрест»); і обидва імені означаю хрест, як солярний символ вираження (прояви) Єдиного (Сонця / Сур’ї).

У Тантра-Джйотіш [Відичної астрології] як Чандра [ «Сила Місяця»], так Шані [ «Сила Сатурна»] є відданими помічниками і проявами Сур’ї [ «Сили Сонця»]. У ведичній нумерології вони – це дві жіночих цифри «2» і «8», як перше й останнє прояви чоловічого начала Сур’ї – «1».

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~

Кришень – слов’янський Бог, что згадується у Велесовій Книзі у Переліку Богів. Всім відомій Крішна є аватаром Вішну, Який БУВ послань на землю. Вішну ( «Вищої») є сонячний Бог (Сур’я), а Крішна є «заходяче Сонце» з переходом его у місячну Сутність. Сонце Виступає вертикальний вісхідній символ Батька-Неба и ВІН «трощити» перепони до нижнього світу и тім самим «покріває» ( «кришка») Матір-Землю. Символ цього є Козак Мамай, что теж сімволізує Сонце (Сур’я), что закінчив свой об’їзд Неба и сів відпочіваті та играть на кобзі ( «Сонце грає»), перед тім знявші шапку и поклали ее на Землю, тобто «покрив »(« кришка ») Матір-Землю. Наявність оселедця на Голові Козака Мамая, як и шікхі у «крішнаїтів», є Ознакою місячної сутності и его образу, як символу потойбічного світу. Як позначався Христос, что спустівся з небес до людей, так й Крішна такоже Виступає в образі візнічого, что ототожнює его з «перевізником», Який є теж Ознакою Місяця (Чандра). Тотожності до Кришень є Бог місяця – Хорс, ім’я которого такоже Близько до солярного символу Сур’ї «кріжа» – «хрест».

Shortlink for this post:
https://uk-ua.vedavrat.org/?p=11087