Слова “пісня” та “піти” / “піяти” / “співати” – етимологія.

Яка етимологія слів “пісня”, “піти”/”піяти”/”співати”?

Слово “пісня“ походить від праслов’янського коріння “петі”, від якого в числі іншого пішли давньоукраїнського “піяти”, “пію”, “співаю”, “поѭ” (білоруське “пець”, “пею”; верхньо-лужицьке “spěwać”, ніжне-лужицьке “spiwaś”).
Звідси ж слова: “півень” (“пісні”).
Близьке до слов’янського слова “петі”, “роjǫ” ( “пити”).

Походити від «співати, оспівувати», тобто сходить до стародавнього (проукраїнського “язичницького”) обряду жертвопринесення, жертовного оспівування і жертовного узливання.

Ці слова родинні древнеиндійському корінню “juhóti” = «лити» («лити “гхі”/”гі”/підношення у вогонь по час Хоми / Хотри / Агні-Хорти») і подібні корінню “havate” = «покликати», «закликати», «звертатися».
ह्वयते (hvayate) = “закликають”, “звертатися”, “покликати”;
हावयति (hAvayati) = “принести в жертву”, “здійснювати жертвоприношення”;
हवन     (havana)   = “гукання”, “звернення”.

Таким чином, “пісня” (“співати“) спочатку означало “співати як виголошувати оспівування Вищої Сили”, “оспівувати Бога”, “підносити важливі слова вголос вгору”.

// автор: Антон Кузнецов.

‘

‘

Shortlink for this post:
https://uk-ua.vedavrat.org/?p=11212